Сторінка
4

Організація управління природоохоронної діяльності на обласному рівні

4.2. Науково-методичне та фінансове забезпечення обласного моніторингу

Науково-методичне забезпеченнясистеми обласного моніторингу навколишнього природного середовища включає в себе комплекс науково-дослідних, проектних і конструкторських робіт, спрямованих на розроблення нових засобів збирання, накопичення, передавання і збереження інформації про стан довкілля та їх впровадження; методичних рекомендацій щодо здійснення аналізу та узагальнення інформації, прогнозування змін; методів математичного моделювання, статистичного оброблення інформації, систем управління базами даних, геоінформаційних систем моніторингу довкілля

Планується створення інформаційно-аналітичної системи із спецводокористування Вінницьким державним політехнічним університетом.

Фінансове забезпеченняздійснюється відповідно до пункту п’ятого постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998р. №391”Про затвердження Положення про Державну систему моніторингу довкілля”.

5. Висновок

Витрати на реалізацію природоохоронних програм і заходів потребують значних коштів. Однак протягом найближчих 5 - 10 років країна буде дуже обмежена у коштах, необхідних для поліпшення стану навколишнього природного середовища та забезпечення раціонального використання природних ресурсів. Система фінансування природоохоронних заходів в умовах переходу до ринкової економіки формується на основі таких головних джерел: Державного бюджету України та місцевих бюджетів; бюджету Автономної Республіки Крим; фондів охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів; власних коштів підприємств; іноземних надходжень та інвестицій; інших позабюджетних коштів.

Для забезпечення стабільного надходження коштів для здійснення природоохоронних заходів пріоритетне значення має надаватися розвиткові економічного механізму природокористування. Головними складовими елементами економічного механізму природокористування мають бути:

· плата за спеціальне використання природних ресурсів;

· плата за забруднення навколишнього природного середовища та інші види шкідливого впливу на довкілля;

· система фінансування і кредитування природоохоронних заходів(державний і місцеві бюджети, природоохоронні фонди, банки, кошти підприємств, іноземні надходження та інвестиції тощо);

· екологізація податкової і цінової систем;

· підтримка становлення і розвитку екоіндустрії.

Також необхідно чітко визначити пріоритетні напрями та проблеми з метою відпрацювання ефективних та економічно вигідних рішень. До основних пріоритетів охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів належать:

1. гарантування екологічної безпеки ядерних об'єктів і радіаційного захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

2. поліпшення екологічного стану басейнів рік України та якості питної води;

3. стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах Донецько-Придніпровського регіону;

4. будівництво нових та реконструкція діючих потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд;

5. запобігання забрудненню Чорного та Азовського морів і поліпшення їх екологічного стану;

6. формування збалансованої системи природокористування та адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу економіки, екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті; збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, заповідна справа.

Державна політика у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки реалізується через окремі міждержавні, державні, галузеві, регіональні та місцеві програми, які спрямовуються на втілення визначених пріоритетів.

6. Список використаної літератури:

1. Постанова ВРУ "Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки “.

2. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” /Відомості ВРУ, 1991, №41.

3. Положення про державну систему моніторингу довкілля. Затверджено постановою Кабінету міністрів України від 30 березня 1998 р. №391.

4. Білявський Г.О., Бутченко Л.І., Навроцький В.М. Основи екології: Теорія та практикум. Навчальний посібник. – К., Лібра, 2002. – 352 с.

5. http://www.menr.gov.ua/