Сторінка
1
ПЛАН
1. Поділ екосистеми за продуктивністю.
2. Екосистеми з схожим типом рослинності визначений схожими кліматичними умовами: степи, тундра, тропічні ліси, пустелі.
1. ПОДІЛ ЕКОСИСТЕМИ ЗА ПРОДУКТИВНІСТЬ.
Всі екосистеми, що існують поділяють на природні і штучні. Такий поділ створення у зв’язку з наростаючим впливом людей і в залежності від того, який об’єм створюваної продукції, їх класифікують. Автором є Уїтеккер, 1975 р.
1. Екосистеми найвищої продуктивності від 2-300 г на м2, належать тропічні вологі ліси, всі тропіки.
2. Екосистеми високої продуктивності в межах від 1 до 2000 г/м2 на рік. Листяні ліси , та луки по мірної зони.
3. Екосистеми помірної продуктивності. В межах 250-1000 г/м2 за рік. Степи, чагарники.
4. Екосистеми низької продуктивності. Належать екосистеми продуктивності, яких < 250 г/м2 на рік. Пустелі, напівпустелі, тундра.
2. ЕКОСИСТЕМИ З СХОЖИМ ТИПОМ РОСЛИННОСТІ ВИЗНАЧЕНИЙ СХОЖИМИ КЛІМАТИЧНИМИ УМОВАМИ: СТЕПИ, ТУНДРА, ТРОПІЧНІ ЛІСИ, ПУСТЕЛІ.
Тундра – розмішені в Північній півкулі євроазіатському, та північноамериканському континенті. Межує з північним льодовитим океаном. Площа, яку займає екосистема тундри 7 млн.м2.tо = +0оС, 55о – 118 діб у рік.
Кількість опадів 200-400 мм/рік, вологість грунту висока, внаслідок низького випаровування, через наявність вічної мерзлоти.
Суворість клімату підсилюється вітрами, від яких відмирають всі частинки рослинного організму, які під снігом.
Рельєф: тундри рівний, грунти – торфові і болотисті; (низькопродуктивні), погано прогріваються. процеси уніфікації і мінералізація ідуть повільно.
Грунти кислі, вміст гумусу 1-2%.
Рослинність: чагарники, карликова береза, призилисті види верби, лохина, чорниці.
Місцями ростуть осока, пухівка. Лишайники і мохи – основні.
Постійні мешканці є олені, кочові тварини.
Хижаки: сови, песці, білий ведмідь, але вони всі малочисельні.
Тропічні ліси – джунглі, формуються в умовах високого вологого і жаркого клімату.
Слабо виражена сезонність.
Розрізняють пори року за дощовими і сухими пре одами.
Середня місячна tо = 24оС і н нижче 18оС. Річна кількість опадів 2000 мм/на рік.
Тропічні ліси займають площу = 10 млн.м2. Масиви лісів розміщені в районі Амазонки, в Африці, на південному сході Африки (Індія, південна Корея).
Грунти – слаборозвинуті, бідні на поживні речовини. В наслідок швидких темпів гуманізації. Корені рослин проникають в грунт на 50 см. Після вирубки такі ліси піддаються ерозії і втрачають родючість. Загальна особливість: різноманіття видів рослин і тварин. Три предст.50% світового генофонду рослин і 75% видів тварин планети.
На поверхню грунту потрапляють мало світа, бо воно перехоплює верхніми ярусами дерев, тому трав’янистий покрив слабий і майже відсутній. Всі рослини тут вічнозелені.
Фауна – різноманітна, комахи, плазуни, птахи.
Ссавців – менше.
Ця екосистема тропічно-дощових лісів чуттєва, до господарювання діяльності людини і може бути швидко зруйнована.
Степи – степові екосистеми формуються в помірному поясі, в умовах посушливого клімату і мають внутріконтинентальне розташування tо = 3-7,5 С. Опадів на рік 250-750 мм. Зволоженість є основним фактом флори і фауни.
Грунти – чорноземні. Лише у південній частині їх замінили бідні чорноземи і каштанові грунти. Корені рослин в грунт проникає до 2 м.
Основною рослинністю степу є трави (злаки), усі рослини степів несуть ознаки нестабільної вологості.
Видове різноманіття степів досить значне, на 1 м2 = 80 видів квітів рослин.
Тваринний світ – бідний, фрагментів.
У нижніх ярусах гризуни, резофаги, насінної дні, тут знаходяться хижі і всеїдні птахи, фітофаги, степова зона є найбільш пристосована до землеробства і зараз масово розорана.
Пустелі – територія спекотна і суха, якій притаманні слабі коливання to. Кількість опадів 250 мм/на рік.
З високим рівнем випаровування. Що робить вкрай посушливим.
У світі пустельні екосистеми займають 48,8 км2, що складає 32% від суходолу.
Найбільша пустеля світу – Сахара, Лівійська пустеля, Гоббі в Азії, Великий басейн в Америці.
Грунти – піщані і глинисті, кам’янисті і солончаки (територія омивається морями).
Рослинник покрив пустель – зроджений, це в основному дрібно листові, або лускуваті і колючковидні рослини.
Коренева систем типова для пустель, проникає на глибину 3-10 м.
Окремі бобових чагарників, корінь сягає 30 м.
Оази – особливі елементи пустель, що знаходиться в дельта грі, рослин, утворюються культурними формами так, як вони є і були місцем проживання людей.
Вздовж річок в р. Оази ростуть тополі, тамарикс, лох, обліпихи, і ін., акації, у Європі частіше. А у Америці частіше – різновидні кактуси, які здатні запасати воду у стеблах і листі.
Тваринний світ – бідний, тут в основному вирує життя у весняний і освітній час перельоту птахів (качки, журавлі). Корінними жителями є плазуни, терміти, тварин6и, які здатні зберігати вологу у своєму тілі у вигляді жирового “депо”. Пуд час посухи багато тварин залишає пустелю і перебирається на територію більш сприятливу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Основи екології. Підручник. – К., 2002.
2. Природа і людина. – К., 1996.
Інші реферати на тему «Екологія»:
Господарська діяльність людини та її вплив на довкілля. Класифікація забруднення довкілля
Еволюція антропогенної діяльності та взаємодія людини з біосферою. Парниковий ефект. Корисні копалини України
Фенологічні спостереження за інтродукованими сортами гіацинтів (hyacinthus l.) та нарцисів (narcissus l.) в умовах степового Придніпров’я
Глобальні екологічні проблеми людства
Вітряна енергія