Сторінка
2

Напрямки запобігання забрудненню атмосфери

Одним із видів матеріального впливу на винних у порушенні законодавства про охорону атмосферного повітря є позбавлення премій за основні результати господарської діяльності. Дана міра впливу застосовується головним чином до керівників підприємств і організацій, їх замісників, головних інженерів, які винні в невиконанні планів і заходів щодо охорони атмосферного повітря.

Цивільно-правова відповідальність передбачена Законом України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24 лютого 1994 р. Згідно зі ст. 48 цього Закону , підприємства, установи, організації, підприємці і громадяни, які порушили санітарне законодавство, що призвело до виникнення захворювань, отруєнь, радіаційних уражень, травної або тимчасової втрати працездатності, інвалідності чи смерті людей, зобов’язані відшкодувати збитки всім потерпілим, а також, компенсувати додаткові витрати органів, установ та закладів санітарно-епідемічної служби на проведення санітарних та протиепідемічних заходів і витрат лікувально-профілактичних закладів на надання медичної допомоги населенню.

Якщо добровільно не відшкодовується збитки то спір розглядається в судовому порядку.

Кримінальна відповідальність – передбачена статтями 241, 242, 243 Кримінального кодексу України.

Відповідна діяльність або бездіяльність посадових осіб у галузі охорони атмосферного повітря може кваліфікуватись як посадовий злочин, зокрема, зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 Кримінального Кодексу України), перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 Кримінального кодексу).

Дисциплінарна відповідальність застосовується до осіб, які порушили правила про охорону атмосферного повітря.

Відповідна відповідальність наступає в тих випадках, коли є невиконання працівником трудових обов’язків відповідно до законодавства про працю.

Заходи органів внутрішніх справ щодо забезпечення охорони атмосферного повітря.

Заходи щодо забезпечення охорони атмосферного повітря забезпечує діяльність Державної автомобільної інспекції (ДАІ), контрольні функції якої охоплюють сферу дотримання нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Тут мова йде про нагляд за технічним станом двигунів автомобілів та заборону використання технічно несправних транспортних засобів.

ДАІ – проводять щорічні огляди автотранспортних засобів та періодичний контроль їх стану., відвідують транспортні підприємства, мають право вимагати від їх керівників пред’явлення необхідної документації: давати рекомендації щодо утримання від експлуатації автотранспортних засобів з технічно несправними двигунами, які забруднюють атмосферного повітря понад установлений мінімум.

Вони уважно стежать за організацією дорожнього руху, вносять пропозиції щодо скорочення зупинок біля світлофорів, де автотранспортні засоби змушені працювати на холостому ходу і таким чином сильно забруднюють повітря, намагаються сприяти безперервному руху автомобілів міськими дорогами, а також розвантажити автомагістралі міста від транзитного транспорту.

До заходів впливу, які застосовуються працівниками ДАІ, відносяться:

А). заборона випуску на лінію транспортних засобів у несправному технічному стані;

Б). зняття з автомобілів номерних знаків за перевищення норм вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах;

В). заборона руху по певних дорогах і провулках.

Працівники ДАІ також складають протоколи щодо перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у викидах автотранспортних засобів, які направляють до адміністративних комісій при виконавчих органах районних, місцевих, районних в містах, селищних і сільських Рад народних депутатів.

Природоохоронна діяльність працівників інспекції визначається Положенням про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997р.

В основі діяльності органів внутрішніх справ щодо охорони атмосферного повітря від забруднення лежать також заходи, передбачені ст. 19 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”:

- переведення транспортних засобів на менш токсичні види енергії і палива;

- виведення з густонаселених житлових кварталів за межі міста автотранспортних підприємств, автозаправних станцій, вантажного транзитного автомобільного транспорту;

- впровадження в містах автоматизованих систем регулювання дорожнього руху та інші заходи.

Також працівникам міліції варто пам’ятати і про заходи охорони атмосферного повітря на випадок аварійності ситуації.

Стаття 17 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” зобов’язує підприємства, установи й організації, викиди забруднюючи речовин яких при аваріях та несприятливих метеорологічних умовах можуть призвести до надзвичайних екологічних ситуацій, мати заздалегідь розроблені спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря. Такі заходи погоджуються з органами Міністерства України та природних ресурсів, Міністерства Охорони Здоров’я, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Органа внутрішніх справ сприяють виконанню вимог щодо охорони атмосферного повітря при видобуванні корисних копалин та проведенні вибухових робіт. Суть однієї з вимог полягає в тому, щоб зазначені виробничі процеси проводились з додержанням правил, спрямованих на відвернення або зниження рівнів забруднення атмосферного повітря.

Друга вимога сточується розміщення териконів.

Згідно зі ст. 21 Закону “Про охорону атмосферного повітря” розміщення в населених пунктах нових териконів і відвалів, які можуть бути джерелами забруднення атмосферного повітря або іншого шкідливого впливу на нього, забороняється.