Сторінка
1

Система стимулювання іноземних інвесторів

Необхідно запровадити систему пільгового оподаткування залежно від обсягу та терміну дії іноземної інвестиції, оскільки діюча система враховує це недостатньою мірою. Пропонуємо розробити й упровадити систему стимулювання іноземних інвесторів у промисловій сфері залежно від пріоритетності об’єкта інвестування, обсягу інвестиції і терміну її дії. Суть пропонованої системи викладено в табл. 37.

За умови дострокового відчуження інвестицій проти встановлених за-конодавством термінів підприємства з іноземними інвестиціями, що діють у пріоритетних галузях народного господарства України, мають сплачувати податок на прибуток за весь період інвестування в розмірі 50 % встановлених законодавством, а в інших галузях — у повному обсязі.

Система державного регулювання інвестиційних процесів

Необхідно вжити певних організаційних заходів щодо створення єдиної цілісної системи державного управління інвестиційними процесами, яка б залучала відповідні структури для роботи з іноземними інвестиціями, механізми реалізації державної політики залучення капіталу, координації діяльності з міжнародними організаціями, проведення експертиз найважливіших проектів та їх конкурсний відбір. Такою структурою може бути спеціалізована державна компанія України з іноземних інвестицій. У постанові Верховної Ради України «Про порядок уведення в дію Закону України "Про режим іноземного інвестування"» порушується питання створення національного агентства сприяння іноземним інвестиціям в Україні. У структурі такої системи доцільно створити інформаційно-аналітичний банк даних з питань іноземного інвестування, який міститиме інформацію про підприємства та проекти, що потребують інвестицій, про інвесторів, спонсорів, виконавців проектів і проведення міжнародних тендерів. Потрібно розробити систему страхування та створити Національну акціонерну страхову компанію, сприяти діяльності інвестиційних компаній і фондів, трастових і холдингових компаній, аудиторських і консалтингових фірм, фондових бірж, лізингових компаній з організації лізингу сучасного устаткування та інших об'єктів раціональної інфраструктури. Усе перелічене сприятиме формуванню в Україні ринку інвестиційних проектів.

Економіко-організаційний блок механізму залучення інвестицій може функціонувати лише разом з ефективним механізмом державних гарантій та системою законодавчого, нормативного, інформаційного забезпечення іноземних інвестицій, організації системи страхування та перестрахування іноземних інвестицій, сприяння розвитку банківсько-кредитної системи.

Для того щоб створити ефективну систему залучення іноземних інвестицій, насамперед потрібно сформувати відповідну законодавчу базу. Наявність суперечностей і невизначеності окремих важливих питань законодавства зумовлює необхідність внесення змін до Закону України "Про власність" і до Земельного кодексу України стосовно визначення майнових прав іноземних інвесторів. Потрібно на державно-правовому рівні уточнити питання про концесії (визначення можливостей отримання прибутку іноземними інвесторами від розвідування, розробки, видобування та експлуатації природних ресурсів). Потребує якнайретельнішого обгрунтування система валютного регулювання.

Особливу увагу слід приділити інформаційному забезпеченню залучення іноземних інвестицій як найслабшій ланці у діючому механізмі регулювання цього процесу. Необхідно видавати інформаційні бюлетені й рекламну літературу з проблем іноземного інвестування, створити комп'ютерну мережу для обміну інформацією, систему статистичної інформації.

Доцільно підтримувати інвестиційні проекти, спрямовані на розвиток приватного сектору (насамперед малих і середніх підприємств, які повинні одержати доступ до інвестиційних кредитів і страхування); організовувати виставки інвестиційних проектів; створювати контрактові біржі.

Одним із важливих шляхів залучення інвестицій в Україну є вітчизняні й міжнародні інвестиційні фонди. У Європі діє понад двадцять міжнародних інвестиційних фондів з капіталом понад 2 млрд дол. США, які створено з метою здійснення інвестиційної діяльності переважно в постсоціалістичних країнах. Взаємодія вітчизняних і зарубіжних інвестиційних фондів відкриває реальні можливості для нагромадження інвестиційного потенціалу, потрібного для реформування економіки України. В Україні вже започаткували свою діяльність Фонд підтримки підприємств у нових незалежних країнах, інвестиційний капітал якого надав Конгрес США через Агентство США з міжнародного розвитку, і фонд "Нью Сенчурі Кепітел Партіерс", який підтримує Корпорація приватних інвестицій за кордоном.

Іноземні інвестори можуть брати участь у приватизації майна державних підприємств, якщо це узгоджено з Фондом державного майна. Іноземний капітал у процесі приватизації необхідний насамперед у таких сферах економіки, активізація нарощування виробничого потенціалу яких сприятиме виведенню України з кризи, усуненню соціального напруження в суспільстві та подоланню залежності України від імпорту.

Основні напрями іноземного інвестування

Конкретні пріоритетні напрями іноземного інвестування в економіку України визначалися на основі врахування національних інтересів і дотримання таких принципів: орієнтації на виробництво товарів, які зумовлюють підвищення життєвого рівня; забезпечення розвитку науково-технічного прогресу та конкурентоспроможного виробництва; перебудови

структури економіки. Обґрунтовуючи пріоритетні напрями іноземного інвестування безпосередньо у виробничу сферу, необхідно виходити з того, що вибрані для цього виробництва повинні істотно впливати на забезпечення нормального функціонування народногосподарського комплексу та зумовлювати прискорення технологічного переоснащення промислового виробництва. На першому етапі такого обґрунтування було вибрано паливно-енергетичний комплекс, металургійний комплекс, комплекс хімічної та нафтохімічної промисловості, лісопромисловий комплекс.

Великомасштабні прямі іноземні інвестиції для паливно-енергетичного комплексу можуть здійснюватися через приватизацію його об'єктів, викуп пакетів акцій діючих підприємств, а також у процесі спільного інвестування будівництва нових систем магістральних газопроводів; через активізацію використання наявного потенціалу енергоресурсів, комплексну модернізацію діючих і створення нових виробничих потужностей на базі сучасної техніки і прогресивної технології, зниження негативного впливу паливно-енергетичного комплексу на навколишнє середовище на основі екологічно чистих технологічних процесів.