Сторінка
4
Слід зазначити: незважаючи на те що бюджетне фінансування на цю величезну роботу вкрай обмежене, Держбуд зробив усе, аби дати можливість підприємствам та організаціям застосовувати нові технічні та конструктивні рішення. Окремі пропозиції були прийняті з ініціативи підприємств, заінтересованих в упровадженні відповідних систем.
Нові архітектурно-технічні рішення популяризуються на різних виставках ("Котедж", "Ресурс" та ін.), які стали вже традиційними, а також на семінарах і конференціях.
Водночас створювати нові підприємства та організації за сприяння з боку держави розвитку підприємництва в будівельній галузі потенційно небезпечно. Неякісне, з порушенням норм і правил виконання робіт може призвести до непередбачуваних наслідків, пов'язаних з виникненням загрози для життя і здоров'я людей та їхнього майна.
Організація проектування та ліцензування
З уведенням у дію Закону України "Про підприємства" та внаслідок роздержавлення істотно збільшилась кількість малих підприємств, персональних творчих майстерень, госпрозрахункових груп, що займаються проектуванням.
Більшість таких підприємств не мають стабільної структури й постійного технічного керівництва, а їх виробничий персонал здебільше працює за сумісництвом. Якість проектної документації таких підприємств перебуває на дуже низькому рівні.
Часто такі підприємства, майстерні, проектні інститути розроблюють проекти на свій розсуд без обґрунтованих технічних рішень і техніко-економічних показників, не дотримуючись державних будівельних норм щодо погодження та затвердження проектної документації. Часто не виконуються інженерно-технічні рішення, у проектах відсутні заходи для захисту підземних частин будівель і споруд від підтоплення, пальові фундаменти проектуються без передпроектного попереднього випробування паль.
Саме тому відповідними законами України передбачено ліцензування окремих видів будівельної діяльності.
Проте слід наголосити, що ліцензування в будівництві має суто кваліфікаційний характер — ліцензію можуть одержати тільки підприємства або фізичні особи, які технічно й професійно спроможні виконувати заявлені види робіт.
Протягом 1996-1998 pp. Держбуд спільно з Держстандартом України створили Систему сертифікації продукції будівельного комплексу (УкрСЕПРО), у якій акредитовано близько 20 органів із сертифікації та понад 100 випробних лабораторій.
Практична робота із сертифікації показала, що є можливість постійно поліпшувати якість і технічний рівень продукції, захищати вітчизняного виробника за рахунок деякого обмеження імпорту товарів, для виробництва яких Україна має власний потенціал.
З огляду на викладене Держбуд підтримав ініціативу Держстандарту щодо потреби детально роз'яснити п. 12 відомого Указу Президента України з дерегулювання підприємницької діяльності, який встановлює: "товари (продукція), крім продуктів харчування, якість та відповідність яких підтверджена сертифікатами, виданими за межами України згідно з міжнародними стандартами ISO та іншими міжнародними стандартами, не потребують повторної сертифікації в Україні".
Така редакція п. 12 Указу Президента України обмежує можливості вітчизняного виробника, не враховує вимоги законодавства України щодо безпеки конкретної продукції, робить неконтрольованими шляхи надходження в Україну неякісної чи навіть небезпечної (за вимогами стандартів України) продукції.
Сказане стосується розвитку структури будівництва, підприємницької діяльності, яка не може здійснюватися без капітальних вкладень. Для цього необхідні бюджетні кошти й іноземні інвестиції. Зрозуміло, що проблема відшукання такого додаткового подвійного імпульсу розвитку економіки через будівельні інвестиції заслуговує на вирішення. Аналітичний принцип будівельних інвестицій можна сформулювати так: первинне збільшення доходу, спричинене збільшенням інвестицій, призводить до підвищення норми споживання, що сприяє подальшому приросту доходу й повторному підвищенню рівня добробуту. Множинний ефект впливає не тільки на збільшення доходу, а й на нарощування додаткових інвестицій будівельних організацій з метою задоволення зростаючого попиту споживачів. За допомогою реалізації будівельних інвестицій та підприємництва на розвиненій інфраструктурі Україна підноситиме власну економіку.
В економічно розвинених країнах понад три чверті капітальних вкладень становлять будівельні інвестиції в нові споруди, реконструкцію та розширення виробничих потужностей. Завдяки їх реалізації самоінвестується специфічна будівельна галузь. Одноразовий характер будівельних інвестицій сприяє піднесенню ринкової кон'юнктури та стабілізації економічного циклу.
Список використаної літератури
1. ГазибековД., Анеелиди М. Инвестиционная деятельность перед вхождением в рыночную экономику. — Ташкент: Изд-во ТИНХ, 1991. — 74 с.
2. Гильфердинг Р. Финансовый капитал. Исследование новейшей фазы в развитии капитализма. — М.: Изд-во соц.-экон. лит., 1959. — 491 с.
3. Голуб Л. Г, Хямаленс В. О. Как управлять инвестициями // экономика стр-ва. — 1990. — № 12. — С. 14-22.
4. Грегори П. Рынок финансового капитала в СІЛА и проблемы финансирования советских инвестиций // Экономика стр-ва. —1990. — № 12. — С. 23-24.
5. Гусаков В. М., Федоренко В. Г. Стан підприємництва та напрями його подальшого розвитку на основі науково-технічного прогресу в будівельному комплексі України // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. —1997. — №1.
Завантажити реферат