Сторінка
1
Фінансовими джерелами підприємства можуть бути боргові фінансові ресурси в різних формах. Найпоширенішими з них є облігація, опціон, лізинг та факторинг.
Облігація — це цінний папір, що засвідчує відносини позики між її власником (кредитором, інвестором) і особою, що випустила документ (боржником, емітентом).
Власники облігацій одержують прибуток, який виплачується щорічно у вигляді фіксованого відсотка (дивідендів). Термін дії облігації, порядок, розміри виплати прибутку і викупу облігацій визначаються під час випуску облігаційної позики.
Володіння облігацією не дає права власності, але передбачає переважне право порівняно з акціонерами на розподілюваний прибуток і на активи підприємства (фірми) у разі їх ліквідації.
Облігації бувають під заставу і без застави нерухомості, довго- та короткострокові. Короткострокові облігації випускаються з дисконтом або з премією. За облігаціями з дисконтом не виплачується відсоток; вони оцінюються на момент випуску зі знижкою від ціни погашення. За облігаціями з премією відсоток так само не виплачується, але вони продаються за номіналом, а погашаються за номіналом плюс премія. Доцільність випуску облігацій визначається попитом на них на фондовому ринку і витратами на випуск.
Ціна облігації з моменту її випуску і протягом усього терміну обігу постійно коливається. Ринковий механізм ціноутворення передбачає, що ціна встановлюється на такому рівні, за якого одна сторона угоди згодна купити облігацію, а друга — продати. Ринкова ціна насамперед визначається прибутковістю облігації, яка є відношенням виплачуваних за нею відсотків до ринкової ціни. Можна виокремити принаймні три чинники, що визначають співвідношення попиту і пропозиції на ринку облігацій і, отже, рух ринкової ціни: підвищення ринкових відсоткових ставок призводить до падіння ціни облігацій, що перебувають в обігу; що ближчий термін оплати облігацій, то за інших рівних умов вища їх ціна; погіршення фінансового становища позичальника і пов'язані з цим побоювання щодо перспектив погашення облігацій можуть спричинитися до падіння цін на облігації цього підприємства.
Випуск облігацій має певні переваги для підприємства-емітента: по-перше, продаж облігацій не пов'язаний з одержанням контролю над підприємством, бо власники облігацій не мають права голосу; по-друге, випуск облігацій є дешевшим способом фінансування, ніж випуск акцій, оскільки відсотки виплачуються обмежену кількість років, а також тому що вони нижчі порівняно з дивідендами, але надійніші. Саме у високій надійності й полягає основна перевага облігації для інвестора.
Водночас випуск облігацій має й певні недоліки для емітента: у разі несплати відсотків можливе визнання підприємства банкрутом; збільшення випуску облігацій може призвести до переходу права власності на підприємство до кредитора.
Новим джерелом фінансування підприємств в Україні може стати опціон.
Опціон — це право вибору дій у строки, обумовлені договором; це договірне зобов'язання купити або продати певний вид цінностей або фінансових прав за фіксованою в момент укладення угоди ціною й у межах погодженого періоду часу в майбутньому. В обмін на одержання такого права покупець опціону сплачує продавцеві певну суму — премію. Ризик покупця опціону обмежується цією премією, а ризик продавця опціону знижується на суму отриманої премії. Можливий випуск колопціону, що дає право купити цінний папір, і пут-опціону, що дає право продати цей папір. Ціна, за якою здійснюється купівля або продаж, називається ціною виконання. Що стосується дати виконання, то можливі два способи. Опціон, який має бути виконаний на певну дату, називається європейським, а опціон, який може бути виконаний у будь-який час певного терміну, — американським.
Ціна опціону залежить насамперед від ціни акції або облігації. Що вища ціна акції, то вища ціна опціону. Вона залежить також від різниці між сьогоднішніми цінами на цінні папери підприємства і поточною вартістю ціни виконання.
Опціон не тільки дає можливість підприємству залучити додаткові фінансові ресурси, а й є важливим способом самострахування від ризиків ринкового коливання ціни. Якщо підприємство побоюється, що в майбутньому курсова вартість його цінних паперів не підніметься, то, продаючи опціон на купівлю своїх цінних паперів, воно може компенсувати частину втрати доходів.
Дуже часто підприємство може не мати достатньо вільних коштів для купівлі устаткування, а одержати кредит на тривалий час важко і дорого.
Через це гальмується процес відновлення застарілого парку устаткування. Виходом з такої ситуації може бути лізинг.
Як показує світова практика, лізинг сприяє швидкій зміні технологічного устаткування, стимулює виробництво нової техніки, у результаті активізується виробництво на основі передових досягнень науки й техніки. Майно при лізингу не входить у баланс підприємства-користувача, оскільки право власності зберігається за орендодавцем, тобто лізинг не збільшує активів. До того ж орендна плата повністю відноситься на витрати виробництва, отже, знижує оподатковуваний прибуток. Таким чином, фінансові ресурси підприємства, що їх використовує лізинг, стають гнучкішими, а технічне відновлення прискорюється.