Сторінка
2

Картографічні дослідження радіоекологічної ситуації - атлас поліського району

Системний підхід використовують відносно зображуваних явищ і форм їх картографічного втілення, його застосовують у багатьох напрямках досліджень: екологичних, еколого-економічних, біогеоекологічних, техногенно-екологічних тощо. Він і визначає всі форми систематизації інформації і програму наукових досліджень, системи геоінформаційного забезпечення.

Застосування системного підходу в картографічному узагальненні результатів досліджень радіоекологічної ситуації, яка склалась в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, забезпечує єдність оцінки впливу радіоактивного фактору, а також можливостей реабілітації території, які потрапили під радіоактивне забруднення. Така об’єктивна орієнтація визначає тематичну структуру картографічної полімоделі, тематику розділів радіоекологічного атласу.

Головна орієнтація цієї системи карт відображення не лише основних зв’язків об’єктів та явищ в зоні екологічної біди, оцінки сучасної радіоекологічної ситуації, а й її змін та шляхів господарчого використання забрудненної території, забезпечення сприятливих для здоров’я людей, умов життєдіяльності в зоні впливу аврії на ЧАЕС та за її межами.

Загальною концепцією картографічного забезпечення довгострокового радіоекологічного моніторингу передбачалося висвітлити природно-, соціально- та економіко-екологічні аспекти, а також медико-екологічні (санітарно-гігієнічні) та еколого-економічні.

Основний масштаб карт 1 : 200 000. В цьому масштабі складено топокарти широкого вжитку для усіх областей України.Отжеможливим є вокористання їх як карт-основ для створення атласів, аналогічних атласу Поліського району.

Аналізуючи результати теоретико-методичних та експериментально-практичних робіт, виконаних під час створення атласу Поліського району, можна зазначити, що орієнтири, накреслені у науковій концепції, значно ширше охоплюють проблематику радіоекологічних досліджень, ніж це вдалося практично. Причини - брак конкретно локалізованої інформації по усії населенних пунктах, кварталах лісу, річках і по комплексах заходів щодо території певних підприємств, груп населення та осередків його розселення.

Проте аналіз карт по розділах дає змогу визначити конкретні особливості радіоекологічної ситуації.

По карті вступного розділу атласу зони впливу аварії на ЧАЕС можна визнвчити, що смуга радіаційного забруднення перекреслює територію Поліського району з північного сходу на південний захід за досить значними показниками забруднення радіо - цезієм. До речі, ця карта підтверджує доцільність, актуальність усіх виконаних картографічних розробок.

Карти радіаційного забруднення грунтів на сільськогосподарських угіддях та лісах, а також ділової деревини у лісах вимальовують сучасну ситуацію на основі відповідних галузей радіо-екологічного моніторингу.

За цими картами можна накреслити дуже конкретні плани розвитку моніторингових досліджень: де саме слід брати пробу грунтів, деревини на вміст в них радіонуклідів. Поряд з цим карти визначають осередки ризику: де слід найперше оздоровити сільськогосподарські угіддя (не використовувати продукцію для харчування людей подекуди й домашніх тварин) звідки не можна брати лісову сировину для широкого вжитку, а направляти її на спеціальну обробку, яка забезпечує екологічну безпеку відповідної продукції.

Карти першого розділу відображають прироно-екологічну ситуацію та не дуже багатий природний потенціал району (переважно господарське значення мають лісові ресурси та угвддя, придатні для сільськогосподарського використання). Головна функція карт цього розділу - характеристика властивостей навколишнього середовища, які сприяють або перешкоджають міграціям радіонуклідів. Особливе значення серед інших має карта «Природна захищеність підземних вод від забруднень з земної поверхні», складена за матеріалами, опрацьованими гідрогеологами під керівництвом Е.В.Соботовича в межах програми «Полісся».

У другому розділі атласу вміщено карти демографічної ситуації. Розглядаючи карту структури населення за статтю та віком, можна визначити сучасні особливості у співвідношеннях різних груп населення: переважання людей похилого віку майже в усіх населених пунктах (ефект «перевернутої пляшки» у діаграмній фігурі), недостатня кількість людей працездатного віку для розвитку господарства у районі, наявність дітей в дуже радіаційно забрудненних населених пнктах (загроза генофонду населення). Якщо перша особливість - це цілком закономірний наслідок радіаційного забруднення території, то друга складає проблему для господарської реабілітації території, а третя вимагає негайних дій щодо усунення небезпеки життя дітей на забруднених територіях. Карти чисельності та природного руху населення призначені для розгляду й оцінки причин та наслідків відповідних демографічних процесів. Диманічні показники (на різні дати) дають можливість визначити переважання процесів депопуляції населення (перебільшення кількості померлих жителів у порівнянні з кількістю новонароджених). Інші картидають змогу розглянути характер зайнятості населення в господарських сферах, трудові ресурси, виробничі та соціально-побутові умови життя людей. Усі карти розділу створюють уявлення про сучасний стан демографічної ситуації, дають змогу прогнозувати розвиток певних демографічних процесів та оцінювати можливості запровадження заходів по соціальному захисту населення.