Сторінка
3

Значення гідрологічних і гідроекологічних дисциплін у підготовці географів

- Створення меліорованих агроландшафтів і особливості їх раціонального використання (на прикладі Рівненської обл.).

- Осушувальні меліорації та їх вплив на екологічний стан Українського Полісся.

2000 р.

- Геоекологічний стан басейну р.Дніпро (на території України).

- Оцінка та охорона водоресурсного потенціалу України.

- Екологічні проблеми водних ресурсів басейну Дніпра.

- Екологічні проблеми Азовського моря та шляхи їх вирішення.

- Водоохоронні та водогосподарські аспекти екології малих річок України.

- Вплив господарської діяльності на розвиток ерозійних процесів (на прикладі Закарпатської області).

Крім того, можна навести приклади по дисертаційних роботах. Так, докторська робота Л.Л.Малишевої (кафедра географії України), захищена в 1998р., була присвячена геохімічному аналізу ландшафтів у різних регіонах України і антропогенному впливу на них. Кандидатська дисертація О.В.Аріон (кафедра фізичної географії та геоекології), захищена в 1999р., була присвячена оцінці стану ландшафтів природоохоронних територій (на прикладі Качанівського заповідника). В обох роботах (відповідно, в докторській більше) велика увага приділена гідрохімічним дослідженням. Причому, наводяться власні визначення вмісту хімічних компонентів у природних водах, їхня інтерпретація, висновки.

Важливим аспектом є також виконання спільних міжкафедральних наукових досліджень: 1998 р. - госптема з Мінекоресурсів України (науковий керівник проф. М.Д.Гродзинський, виконавці – проф. П.Г.Шищенко, доц. О.Г.Ободовський), присвячена екологічним проблемам р.Дніпро; 1999 р. - комплексна тема (кафедри гідрології та гідрохімії, географії України, геоморфології і палеогеографії, фізичної географії і геоекології, економічної і соціальної географії) по Закарпатській області згідно угоди між Закарпатською облдержадміністрацію і Геологічним інститутом Київського університету імені Тараса Шевченка). До виконання останньої теми залучені студенти різних кафедр, які при цьому проходять виробничу практику.

А тепер хотілося б поділитися враженнями від викладацької роботи із студентами географами, від перегляду їхніх дипломних робіт.

1). В першу чергу, в них глобальніша постановка задачі дослідження, ніж у гідрологів (як було видно з переліку тем дипломних робіт). Але при цьому спотерігається значно спрощене розуміння гідроекологічних проблем. Воно базується, з одного боку на недостатніх знаннях гідрохімічних і гідрологічних процесів і закономірностей, з іншого - на використанні популістських малонаукових публікацій. Наприклад, у більшості студентів-географів панує думка про те, що водосховища дніпровського каскаду треба обо`язково ліквідувати; добрива, які вносяться на сільгоспугіддя - це лише отруйні речовини, а не розроблені вченими - агрохіміками речовини, які дають на сьогоднішній день можливість вирощувати врожаї сільськогосподарських культур, які необхідні для того щоб прогодувати населення планети. Приклади можна продовжувати.

2). Мабуть, друге витікає з першого. Це відсутність культури вживання гідрохімічних і гідрологічних термінів і визначень, а також одиниць вимірювання різних величин. Тут спостерігається картина від повного хаосу у використанні - до перекручування і невірного вживання. Це і “забруднювачі”, які вживають замість “забруднювальних речовин”, і “гідрохімічний аналіз води” замість «хімічний аналіз» і т.д.

Але в цьому зауваженні хотілося б піти далі і навести приклади вже не студентської термінології, а тієї, що використовується у фахових виданнях і документах, які носять директивний характер, і до створення яких причетні випускники факультету. Так, у “Національній програмі з оздоровлення р.Дніпро і поліпшення якості питної води”, затвердженої Верховною Радою України в 1997р., вживається місцями так само невірно термін “забруднювач”. У Водному кодексі України, прийнятому в 1995р., введено єдиний термін “водокористувачі”, а в ДСТ України “Охорона гідросфери. Терміни і визначення» залишається два терміни - “водокористувачі” і застарілий “водоспоживачі”. Автори цього Державного стандарту України просто переписали терміни із старого ГОСТу колишнього СРСР.

Хочеться підкреслити, що робота кафедри гідрології та гідрохімії із залученням колег з інших установ над навчальними посібниками і підручниками, тлумачними словниками, повинна стати цілеспрямованою. Крім студентів географів, ця література буде в нагоді фахівцям різного профілю, яким з тих чи інших причин довелося вивчати водні проблеми, вчителям в школі. В цьому повинен полягати один з важливих напрямків діяльності кафедри.