Сторінка
2
Для оцінки впливу поверхневого стоку на продукційно-деструкційні процеси на ділянці р Інгулець нижче водосховища за умов регульованих попусків у нижній б'єф греблі нами була застосована розрахункова методика оцінки впливу гідротехнічних споруд на якість води, (розроблена УкрНДІЕП спільно з Інститутом гідробіології НАН України [2]), і програмний продукт, що дозволяє робити вищевказані розрахунки на ПЕОМ широкому колу експертів-екологів, завдяки уведенню вихідних даних у табличній формі з поясненнями до кожного коефіцієнта.
Система розрахунків описує залежність трьох функціональних показників - величини повного біохімічного споживання кисню (BOD), вмісту розчиненого кисню (SO) і біомаси фітопланктону (B) - від антропогенних чинників (Hn): форми поперечного перетину водотоку, швидкості течії, фізико-хімічних показників якості води та ін.
Базовим є рівняння балансу продукційно-деструкційних процесів, здійснюваних гідробіонтами в підсистемах планктону, бентосу, і вищої водної рослинності (ВВР):
CBOD, SO, B(Hn) = S Ai(Hn) - S Ri(Hn) - S Rbi(Hn), (1)
де
Ai - валова первинна продукція i-ї підсистеми біоти;
Ri - дихання гідробіонтів у підсистемі;
Rbi- бактеріальна деструкція мертвої органічної речовини в підсистемі.
Аi розраховується на основі біомаси фотосинтетиків підсистеми (Вi) і питомої первинної продукції одиниці цієї біомаси на горизонті максимального фотосинтезу (аio):
Аi(Нn) = аio(Hn,Bi)×Bi(Hn)×kfi, (2)
де kfi - коефіцієнт форми, що визначає співвідношення між аio ісередньою величиною питомої первинної продукції підсистеми у живому перетині русла.
У рівняння введено коефіцієнти і функціональні залежності, що дозволяють оцінити такі впливи поверхневого стоку на продукційно-деструкційні процеси:
вплив завислих речовин на а0 за рахунок як зменшення прозорості води, так і абразивної дії на клітини фітопланктону;
вплив розчинених органічних домішок ікисню на розміри R, BOD і SO;
вплив біогенних елементів (N, P) на аio внаслідок зменшення її біогенного лімітування.
Для опису впливу біогенних елементів на аio використовується коефіцієнт i:
аio = lі ×аio max (Bi), (3)
де
lі - коефіцієнт біогенного лімітування,
аio max - валова первинна продукція одиниці рослинної біомаси на горизонті максимального фотосинтезу у відсутності лімітування.
Розмір коефіцієнта l приймається рівним 1 при відсутності біогенного лімітування і зменшується відповідно до зменшення питомої валової первинної продукції, пов'язаного з дефіцитом біогенних елементів. Співвідношення між вмістом у воді біогенних елементів і значеннями l визначається на підставі досліджень продукційної спроможності фотосинтетиків в умовах різної забезпеченості біогенними елементами.
Нами в умовах натурного експерименту на дослідному полігоні досліджено залежність між вмістом азоту й інтенсивністю фотосинтезу фітопланктону у воді з каналу Дніпро-Донбас. У відкритих циркуляційних лотках ємністю 40 м3 і глибиною 0,7 м імітувалися умови, типові для водотоків Центральної України в літній період по температурі води, її хімічному складу, швидкості течії та освітленості.
Основною формою мінерального азоту в екосистемі лотка був амонійний азот. Його вміст у дослідах змінювали східчасто, підвищуючи концентрацію у воді лотка на 0,5 мг N/дм3 при кожному внесенні. Фосфорне лімітування усували, підтримуючи концентрацію фосфатів у воді в межах 0,1-0,2 мг Р/дм3 . Величина ao обчислювалася як відношення добової валової первинної продукції фітопланктону на оптимальній глибині (Аo) до його середньодобової біомаси В. Розмір (Аo) визначався експериментально за методом Вінберга в кисневій модифікації при 24-годинній експозиції склянок, що здійснювалася в лотках на глибині 0,1 м.
Значення ao max для відповідних дослідних значень В обчислювались за допомогою рівняння, що апроксимує співвідношення між ao max і B і отримане на підставі результатів досліджень, проведених на ряді євтрофних водних об'єктів [2]:
ao max (B) = 3,9 exp(-0,4 B) + 0,52 - 2 × 10-3 B (4)
За одержаними даними були визначені експериментальні значення lN, які разом з відповідними значеннями концентрацій мінерального (Nm) і загального (Nt) азоту наведені в таблиці 3.
Таблиця 3. Результати експерименту з дослідження впливу азотного лімітування на продукцію фітопланктону
Час від початку експерименту | aо max, г О2/г×добу | ao, г О2/г×добу | lN | В, г/м3 | Nm, г/м3 | Nt, г/м3 |
Дослід 1 | ||||||
До внесення | 2,60 | 0,81 | 0,31 | 1,59 | 0,11 | 0,20 |
Після внесення: | ||||||
30 хвилин | 0,60 |
0,70 | ||||
1 доба | 1,40 | 1,09 | 0,78 | 2,49 | 0,16 | 0,70 |
2 доби | 0,92 | 0,68 | 0,74 | 7,73 | 0,13 | 0,70 |
3 доби | 0,80 | 0,31 | 0,39 | 14,70 | ||
5 діб | 0,86 | 0,38 | 0,44 | 10,20 | 0,08 |
0,70 |
Дослід 2 | ||||||
До внесення | 0,86 | 0,30 | 0,35 | 10,50 | 0,11 | 0,70 |
Після внесення: | ||||||
30 хвилин | 0,60 | 1,20 | ||||
1 доба | 0,83 | 0,55 | 0,66 | 12,30 | 0,08 | 1,20 |
2 доби | 0,80 | 0,63 | 0,79 | 15,20 | 0,10 | 1,20 |
4 доби | 0,77 | 0,44 | 0,57 | 19,20 | 0,08 | 1,20 |
Інші реферати на тему «Географія економічна»:
Ландшафтознавче картографування озерно-річкової басейнової геосистеми
Досвід створення серії карт «комплекс природоохоронних заходів, що забезпечує екологічне оздоровлення басейну Дніпра» на основі застосування геоінформаційних технологій
Вирощування телиць для ремонту молочних стад
Охорона навколишнього природного середовища у фрн та стан українсько-німецького співробітництва у цій сфері
Організація пасіки