Сторінка
2
Для оцінки впливу поверхневого стоку на продукційно-деструкційні процеси на ділянці р Інгулець нижче водосховища за умов регульованих попусків у нижній б'єф греблі нами була застосована розрахункова методика оцінки впливу гідротехнічних споруд на якість води, (розроблена УкрНДІЕП спільно з Інститутом гідробіології НАН України [2]), і програмний продукт, що дозволяє робити вищевказані розрахунки на ПЕОМ широкому колу експертів-екологів, завдяки уведенню вихідних даних у табличній формі з поясненнями до кожного коефіцієнта.
Система розрахунків описує залежність трьох функціональних показників - величини повного біохімічного споживання кисню (BOD), вмісту розчиненого кисню (SO) і біомаси фітопланктону (B) - від антропогенних чинників (Hn): форми поперечного перетину водотоку, швидкості течії, фізико-хімічних показників якості води та ін.
Базовим є рівняння балансу продукційно-деструкційних процесів, здійснюваних гідробіонтами в підсистемах планктону, бентосу, і вищої водної рослинності (ВВР):
CBOD, SO, B(Hn) = S Ai(Hn) - S Ri(Hn) - S Rbi(Hn), (1)
де
Ai - валова первинна продукція i-ї підсистеми біоти;
Ri - дихання гідробіонтів у підсистемі;
Rbi- бактеріальна деструкція мертвої органічної речовини в підсистемі.
Аi розраховується на основі біомаси фотосинтетиків підсистеми (Вi) і питомої первинної продукції одиниці цієї біомаси на горизонті максимального фотосинтезу (аio):
Аi(Нn) = аio(Hn,Bi)×Bi(Hn)×kfi, (2)
де kfi - коефіцієнт форми, що визначає співвідношення між аio ісередньою величиною питомої первинної продукції підсистеми у живому перетині русла.
У рівняння введено коефіцієнти і функціональні залежності, що дозволяють оцінити такі впливи поверхневого стоку на продукційно-деструкційні процеси:
вплив завислих речовин на а0 за рахунок як зменшення прозорості води, так і абразивної дії на клітини фітопланктону;
вплив розчинених органічних домішок ікисню на розміри R, BOD і SO;
вплив біогенних елементів (N, P) на аio внаслідок зменшення її біогенного лімітування.
Для опису впливу біогенних елементів на аio використовується коефіцієнт i:
аio = lі ×аio max (Bi), (3)
де
lі - коефіцієнт біогенного лімітування,
аio max - валова первинна продукція одиниці рослинної біомаси на горизонті максимального фотосинтезу у відсутності лімітування.
Розмір коефіцієнта l приймається рівним 1 при відсутності біогенного лімітування і зменшується відповідно до зменшення питомої валової первинної продукції, пов'язаного з дефіцитом біогенних елементів. Співвідношення між вмістом у воді біогенних елементів і значеннями l визначається на підставі досліджень продукційної спроможності фотосинтетиків в умовах різної забезпеченості біогенними елементами.
Нами в умовах натурного експерименту на дослідному полігоні досліджено залежність між вмістом азоту й інтенсивністю фотосинтезу фітопланктону у воді з каналу Дніпро-Донбас. У відкритих циркуляційних лотках ємністю 40 м3 і глибиною 0,7 м імітувалися умови, типові для водотоків Центральної України в літній період по температурі води, її хімічному складу, швидкості течії та освітленості.
Основною формою мінерального азоту в екосистемі лотка був амонійний азот. Його вміст у дослідах змінювали східчасто, підвищуючи концентрацію у воді лотка на 0,5 мг N/дм3 при кожному внесенні. Фосфорне лімітування усували, підтримуючи концентрацію фосфатів у воді в межах 0,1-0,2 мг Р/дм3 . Величина ao обчислювалася як відношення добової валової первинної продукції фітопланктону на оптимальній глибині (Аo) до його середньодобової біомаси В. Розмір (Аo) визначався експериментально за методом Вінберга в кисневій модифікації при 24-годинній експозиції склянок, що здійснювалася в лотках на глибині 0,1 м.
Значення ao max для відповідних дослідних значень В обчислювались за допомогою рівняння, що апроксимує співвідношення між ao max і B і отримане на підставі результатів досліджень, проведених на ряді євтрофних водних об'єктів [2]:
ao max (B) = 3,9 exp(-0,4 B) + 0,52 - 2 × 10-3 B (4)
За одержаними даними були визначені експериментальні значення lN, які разом з відповідними значеннями концентрацій мінерального (Nm) і загального (Nt) азоту наведені в таблиці 3.
Таблиця 3. Результати експерименту з дослідження впливу азотного лімітування на продукцію фітопланктону
Час від початку експерименту | aо max, г О2/г×добу | ao, г О2/г×добу | lN | В, г/м3 | Nm, г/м3 | Nt, г/м3 |
Дослід 1 | ||||||
До внесення | 2,60 | 0,81 | 0,31 | 1,59 | 0,11 | 0,20 |
Після внесення: | ||||||
30 хвилин | 0,60 |
0,70 | ||||
1 доба | 1,40 | 1,09 | 0,78 | 2,49 | 0,16 | 0,70 |
2 доби | 0,92 | 0,68 | 0,74 | 7,73 | 0,13 | 0,70 |
3 доби | 0,80 | 0,31 | 0,39 | 14,70 | ||
5 діб | 0,86 | 0,38 | 0,44 | 10,20 | 0,08 |
0,70 |
Дослід 2 | ||||||
До внесення | 0,86 | 0,30 | 0,35 | 10,50 | 0,11 | 0,70 |
Після внесення: | ||||||
30 хвилин | 0,60 | 1,20 | ||||
1 доба | 0,83 | 0,55 | 0,66 | 12,30 | 0,08 | 1,20 |
2 доби | 0,80 | 0,63 | 0,79 | 15,20 | 0,10 | 1,20 |
4 доби | 0,77 | 0,44 | 0,57 | 19,20 | 0,08 | 1,20 |