Сторінка
3

Комплексне технічне забезпечення тваринництва. Машини і обладнання для комплексної механізації на фермах

Технічна характеристика машин та обладнання для доїння корів і первинної обробки молока на фермах, а також рекомендації щодо їх раціонального використання наведені в таблицях 15.1 і 15.2.

Зберегти поживні, лікувальні та смакові якості молока можна лише за умови повного дотримання санітарно-гігієнічних і ветеринарних правил одержання молока та зведення до мінімуму тривалості його обробки. Ці операції виконують спочатку на фермі, а потім на підприємствах молочної промисловості. Вони повинні складати єдину технологічну лінію. У зв’язку з цим доїльно-молочні блоки та фермські молочні можна розглядати як первинні (низові) цехи молокозаводів.

Первина обробка молока безпосередньо на фермах під час доїння або відразу ж після нього передбачає очищення від механічних домішок, охолодження в проточних пристроях чи резервуарах-охолодниках, короткочасне зберігання. При доставці молока споживачам безпосередньо з ферми, а також в умовах введення карантину молоко пастеризують.

Доставка молока з окремих корівників або доїльно-молочних блоків у централізовану фермерську молочну здійснюється трубопроводами (надземними чи підземними), автоцистернами, бортовими засобами з бідонами. Автоцистерни (АЦПТ-2,1А, АЦПТ-2,8А-53, АЦПТ-2,8-130) значно полегшують умови праці, оскільки усувають ручні вантажно-розвантажувальні операції, і зменшують втрати молока (вони не перевищують 0,1%).

Особливо перспективним є збирання і транспортування молока трубопроводами безпосередньо в процесі доїння корів. При цьому найповніше забезпечується потоковість і своєчасна обробка молока, зменшується кількість операцій, виключаються втрати молока і скорочується час його перебування на фермі. Впровадження системи трубопроводів для збирання молока на фермах значно підвищує культуру виробництва, удосконалює організацію праці, дозволяє автоматизувати транспортування молока, миття доїльного і молочного обладнання.

15.1. Технічна характеристика доїльних установок

Для пневматичного масажу вимені нетелей для попередньої адаптації їх до машинного доїння і наступного роздоювання первісток використовують апарат АПМ-Ф-1. Масаж рекомендується починати за 2-3 місяці й закінчувати за 10-15 днів до отелення, здійснюючи його двічі за день. Пропускна здатність апарата 90 голів за годину.

15.2. Технічна характеристика машин та обладнання для первинної обробки молока

3.Свиноферми

У свинарстві розвиток доцільно здійснювати за принципами спеціалізації та концентрації, створення підприємств із закінченим циклом виробництва. Вони централізовано забезпечуються комбікормами від інших спеціалізованих заводів. Доцільно реконструювати й діючі свиноферми, які функціонують на власній кормовій базі, на тих же принципах спеціалізації та концентрації виробництва.

В основі технології виробництва на комплексах промислового типу, великих спеціалізованих репродуктивних і відгодівельних свинофермах є потоковий метод безперервного цілорічного відтворення поголів’я і відгодівлі свиней. На промислових комплексах (розміром 27-108 тис. голів) поросят з 15-денного віку до передачі на відгодівлю без обмеження годують сухими гранульованими чи розсипними повнораціонними комбікормами, а всі інші групи свиней — нормовано зволоженими чи змішаними з водою комбікормами.

У господарствах, які виробляють свинину на власній кормовій базі (розмір ферм в основному від 6 до 24 тис. голів), використовують різні типи годівлі залежно від наявних кормових ресурсів:

• концентратний — базується на повнораціонних комбікормах, приготовлених з кормової сировини власного виробництва з включенням промислових білково-мінерально-вітамінних добавок (БМВД) та преміксів;
• концентратно-бульбоплодний, при якому 70–80% (за поживністю) в кормових раціонах становлять повноцінні комбікорми, що дозволяє балансувати годівлю відповідно до потреб організму тварин. У літній період в цих господарствах основному поголів’ю репродукторних свиноферм і молодняку на відгодівлі згодовують зелену масу сіяних трав в кількості, що забезпечує потреби тварин у каротині.

Утримувати тварин рекомендується в секціях ізольованими групами, а приміщення використовувати за принципом повністю зайнято — повністю вільно. На комплексах і фермах промислового напряму розміром 27 тис. голів і більше застосовують, як правило, безвигульне індивідуальне утримання підсосних свиноматок, індивідуальне і групове супоросних свиноматок, безвигульне групове інших груп свиней. Група свиней на відгодівлі не повинна перевищувати 25–30 голів в одному станку. Кнурів, супоросних свиноматок і ремонтний молодняк племінних та репродуктивних ферм з річною програмою до 24 тис. голів вигулюють. Перспективнішим є погніздове утримання молодняку на відгодівлі, при якому продуктивність тварин на 5–12% вища, ніж у змішаних групах.

Зараз у свинарстві існує деяка різноманітність схем архітектурно-планувальних і конструкторсько-технологічних рішень. Останніми роками набуто досвід будівництва і експлуатації широкогабаритних та багатоповерхових приміщень для утримання свиней, які значно економніші від традиційних павільйонних будівель. У майбутньому знайдуть використання конвеєрні установки для утримання свиноматок, а також приплоду від періоду опоросу матки і до зняття свиней з відгодівлі. При цьому в 2-3 рази збільшується місткість приміщень і відповідно знижується вартість скотомісця, особливо при відгодівлі свиней в ярусних кліткових батареях; за рахунок скорочення інженерних комунікацій, обсягу робіт по благоустрою та обладнанню під’їзних шляхів витрати на будівництво знижується на 20-30 %.

Згідно з рекомендованими технологіями утримання свиней обґрунтовані комплекти машин і обладнання для механізації та автоматизації виробничих процесів на фермах і комплексах різних виробничих напрямків (репродукція поголів’я, відгодівля молодняку, племінна справа тощо) і типорозмірів підприємств. Раціональне застосування існуючих, розробка і впровадження нових технічних засобів створюють передумови суттєвого підвищення ефективності галузі свинарства. При цьому на підприємствах, які функціонують на покупних кормах, планові затрати праці становлять 2,3 люд.-год., а витрати кормів — 4,3 ц к. од. на 1 ц приросту, на фермах та комплексах з власною кормовою базою відповідно 5,3-9,9 люд.-год. та 4,5-5,3 ц к. од.