Сторінка
1
Охорона навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів-невід”ємна умова створення екологічної безпеки, здорового способу життя і підвищення добробуту всіх волинян.
Але інтенсивний розвиток промисловості і сільського господарства, широке впровадження у виробництво комплексної механізації та хімізації зростання рекреаційного впливу на природні комплекси із року в рік призводить до ускладнення екологічної обстановки. Скажімо, в 1996 році в річки і водоймища Волині було скинуто більше 30 млн.т неочищених і слабоочищених стічних вод. Накопичено майже 1 млн.тонн промислових і побутових відходів, які не утилізовані, а вивезені, в основному, на звалища. В сільському господарстві використано 450 тис. тонн мінеральних добрив у фізичній вазі на 4 тис.тонн пестицидів, значна частина яких потрапила в оточуюче середовище, завдаючи велико. Шкоди всьому живому, в тому числі й людям.
Погіршення екологічної ситуації в області пов”язане і з наслідками аварії на ЧАЕС. 134 населені пункти в північно-східній і північній частинах в Маневицькому, Любешівському і Камінь-Каширському районах віднесені до зони підвищеної радіації.Тут рівень забруднення
радіонуклідами становить 2-7 кюрі на 1 км2 ( на низинних торфовищах).Виявляється перевищення допустимих норм радіоактивного забруднення водних ресурсів.
В результаті зростання обсягів різних видів забруднення навколишнього середовища промисловими викидами, хімічними речовинами, що застосовуються в сільському і лісовому господарстві,негативного впливу підвищеної радіації, промислових і побутових шумів та різних вібраційних коливань, за останні 15 років в області намітилась стійка тенденція до погіршення демографічних показників.Так, народжуваність населення зменшилась на 11 відсотків, смертність зросла на 2 відсотки. Зменшується показник середньої тривалості життя, який зараз становить на Волині: жінок-76 і чоловіків-63 роки.
Раціональне використання водних ресурсів малих річок є хоч і складною, але досить актуальною проблемою сучасного водного господарства України. Зростаюче безповоротне вилучення стоку з річок, виконання різного роду господарських робіт у межах річкових басейнів негативно познаається на рівні водності, процесах очищення і руслоутворення, чистоті вод та русел малих річок.
Господарське безповоротне вилучення водних ресурсів малих річок часто призводить до значного зниження водності, особливо в місцях , де скупчені великі водокористувачі.
При розв”язанні проблем малих річок у різного роду заходах(для кожної річки індивідуальних) слід передбачати вирішення таких завдань:
- підтримання відповідного режиму стоку малих річок, як діючих водостоків з врахуванням їх раціонального народногосподарського використання, охорони водного та природного середовища в сучасних умовах і довготривалій перспективі;
- забезпечення санітарно-гігієничного і загального водоохоронного благоустрою території річкових басейнів малих річок;
- підтримання, а в ряді випадків відновлення естетичних
особливостей малих річок.
Реалізація водоохоронних заходів повинна базуватись на врахуванні водних ресурсів, які є в малих річках у різних фізико-географічних зонах держави, побасейнового планування розміщення промислових підприємств, розвитку міст, сільськогосподарського виробництва і т.д.
Завдання раціонального використання водних ресурсів малих річок і тимчасових водотоків повинні вирішуватись на науково-обгрунтованій основі, що відповідало б сучасним умовам водокористування та найближчій перспективі його розвитку. Тут не обійтися без розробки і втілення в практику схем комплексного використання та охорони водних ресурсів цих річок.
Вирішити ці проблеми можна при умові всебічного обгрунтування та вдосконалення методичних основ розробки схем по малих річках з врахуванням фізико-географічних, гідрологічних і екологічних особливостей різних регіонів України, координації розробок схем малих річок, аналізу, узагальнення і складання зведених показників. При розробці водогосподарських заходів, пов”язаних з проблемами малих річок, потрібно враховувати пропозиції щодо розвитку науково-дослідних і проектних робіт у зв”язку з подальшим здійсненням екологічної реформи.
Враховуючи досвід створення генеральної і басейнової схем комплексного використання та охорони водних ресурсів, а також малих річок та розробки конкретних проектів гідроенергетичним, водно-меліоративним та іншим водогосподарським організаціям доцільно сформулювати перелік питань, які треба розв”язати в цьому аспекті. Характерно, що обгрунтування заходів щодо раціонального використання водних ресурсів малої річки повинно охоплювати не тільки суто малу річку, але й увесь її водозбірний басейн.
Головними напрямками розробок за схемою комплексного використання і охорони водних ресурсів басейну малої річки є, на наш погляд, такі:
- встановлення природної водності малої річки ( у річному і внутрішньорічному розрізі, мінімальний і максимальний стік);