Сторінка
1

Оксиди

План.

1. Оксиди, їх класифікація. Номенклатура.

2. Способи добування оксидів.

3. Фізичні властивості.

4. Хімічні властивості основних, кислотних і амфотерних оксидів.

5. Використання оксидів у фармації.

Оксидами називаються складні речовини, до яких входять два елементи, один з яких оксиген.

Майже всі хімічні елементи утворюють оксиди. І досі ще не добуто оксиди трьох елементів – благородних газів: гелію, неону, аргону.

Оксиди класифікують на

Солетворні оксиди здатні утворювати солі під час взаємодії з кислотами або кислотами.

Основними називаються такі оксиди, яким відповідають основи. Ці оксиди металів. Для них характрний фонний тип зв’язку. У металів, які входять до складу основних оксидів, ступінь окислення буває не вище + 3. Наприклад, No2O, CaO, FeO, NiO, CuO, ін.

Кислотними називають оксиди, яким відповідають кислоти. Утворюються неметалами і деякими металами, що виявляють високі ступені окислення. Наприклад, CO2, P2O5, SO2SO3, SiO2, CrO3, Mn2O7, ін.

Амфотерними називаються такі оксиди, які залежно від умов виявляють основні або кислотні властивості. До них належать деякі оксиди металів: ZnO, Al2O3, Cr2O3, PbO і ін.

Номенклатура.

Назви оксидів утворюються так:

СО – карбону (ІІ) оксид;

СО2 – карбону (IV) оксид;

FeO – феруму (ІІ) оксид;

Al2O3 – алюмінію оксид.

Якщо елемент утрвоює кілька оксидів, то в їх назвах зазначається ступінь окислення елемента римською цифрою в дужках.

Існують сполуки елементів з оксигеном, які лише формально належать до класу оксидів. До них належать пероксиди. Їх розглядають як солі пероксиду гідрогену Н2О2-1.

Способи добування оксидів.

1. Горіння простих і складних речовин:

а) С + О2 à СО2 2Сu + O2 = 2CuO (окислення, крім благородних металів)

б) СН4 + 2О2 à СО2 + 2Н2О

2. Розклад під час нагрівання складних оксигеновмісних сполук: солей, гідроксидів, кислот:

а) СаСО3 àt CaO + CO2

2Cu (NO3)2 à 2CuO + 4NO2 + O2

б) 2Fe (OH)3 à Fe2O3 + 3H2O

2CuOH à Cu2O + H2O

в) Н2СО3 à Н2О + СО2

Н2SiO3 à H2O + SiO2

S + 6HNO3 à H2SO4 + 6NO2á + 2H2O

B + 3HNO3 à H3BO3 + 3NO2 á

4. Взаємодія металів з кислотами – окисниками:

3Сu + 8HNO3 розд. à 3Cu (NO3)2 + 2NOá + 4H2O

Cu + 2H2SO4 конц. àt CuSO4 + SO2á + 2H2O

5. Окислення нищих оксидів і розкладання вищих оксидів:

а) 2СО + О2 à 2СО2

2NO + O2 à 2NO2

б) 4CrO3 àt 2Cr2O3 + 3O2

Фізичні властивості.

Всі основні і амфотерні властивості речовини, без запаху. Вони можуть мати різне забарвлення. ZnO, MgO – білий, CuO – чорний, Cr2O3 – зелений, Al2O3 – червоний або синій (рубін і сапфір) і ін.

Твердими є деякі кислотні оксиди: P2O5 SiO2 і ін.

Газоподібними кислотними оксидами є CO2 SO2 і ін.

Хімічні властивості.

Амфотерні оксиди

1. Взаємодіють з кислотами:

ZnO + 2HCl à ZnCl2 + H2O

2. Взаємодіють з лугами:

ZnO + 2NaOH +H2O à Na2 [Zn (OH)4]

Zn + 2NaOH àcплав. Na2ZnO2 + H2O