Сторінка
2

Сучасні види зброї та їх вплив на величину санітарних втрат

А – механічні ушкодження (кульові, осколочні поранення, закриті травми і інші);

Б – термічні ураження (опіки і відмороження);

В – радіаційні ураження (гострі, хронічні, комбіновані);

Г – ураження отруйними речовинами;

Д – ураження бактеріальними засобами (біологічною зброєю);

Є – реактивні стани (особливо при застосуванні ЗМУ).

Крім цього, у числі санітарних втрат виділяють такі групи:

§ комбіновані ураження, які викликаються різними видами зброї (наприклад, поранення кулею та ураження ОР), або різними уражаючими факторами одного виду зброї (механічне ушкодження від ударної хвилі, опік від світлого випромінювання і ураження проникаючою радіацією ядерного вибуху);

§ поєднані ураження – ураження декількох анатомічних частин або органів тіла одним уражаючим фактором (пошкодження носа, ока, головного мозку при кульовому пораненні в голову);

§ множинні поранення – викликаються двома, або декількома снарядами одного виду зброї декількох ділянок однієї або різних анатомічних частин тіла.

За важкістю стану пораненні і хворі поділяються на три групи:

- тяжкопоранені (тяжкохворі) – коли є загроза для життя, або втрати боєздатності;

- легкопоранені (легкохворі) – відсутні загроза для життя і втрати боєздатності, вони спроможні самостійно пересуватися, термін лікування – до 2-х міс. (швидке виліковування цієї категорії поранених і хворих має особливе значення для поповнення і відновлення бойових втрат)

- поранені і хворі середньої тяжкості і займають проміжне місце серед вищеназваних груп, вони здатні самостійно пересуватися на невеликі відстані.

За профілем допомоги, яка надається, поранені і хворі поділяються на дві основні групи:

- хірургічного профілю;

- терапевтичного профілю.

Центральною проблемою в 2-й світовій війні була вогнепальна травма і її наслідки. Доля тих, кому потрібна була хірургічна допомога складала 65,3 % від усіх санітарних втрат.

Терапевтичний профіль уражених складають:

1. Терапевтичний контингент уражених – ураження іонізуючим випромінюванням, ОР, ВЗ, контужені (легкої форми ураження), особи з реактивними станами і гострими психічними розладами.

2. Ті, що мають комбіновані ураження з наявністю компонента терапевтичного профілю (поранення + променева хвороба, ураження ОР, бактеріальними засобами).

3. Хірургічні контингенти уражених при наявності ускладнень і захворювань внутрішніх органів на основі механічних пошкоджень; більшість обпечених, які спочатку потребують терапевтичної допомоги в боротьбі з інтоксикацією.

Санітарні втрати терапевтичного профілю будуть виникати так само, як і хірургічні, в масовій кількості в зв’язку з застосовуванням противником зброї масового ураження. Таким чином, виникає нова, якісно відміна і раніше не вивчена категорія санітарних втрат, яку прийнято називати “бойова терапевтична патологія”.

Специфічні особливості цієї травми:

· можливість одномоментного виникнення багатьох вогнищ масових санітарних втрат;

· складність і різноманітність структури уражень і їх клінічного перебігу; високу питому вагу важких захворювань і отруєнь, які потребують проведення термінових заходів безпосередньо у вогнищах уражень і на усіх етапах медичної евакуації;

· висока летальність, тривалість і важкість клінічного перебігу значної частини ускладнень;

· відносна новизна і недостатня вивченість патогенезу, клініки терапії бойової терапевтичної травми, обумовлена відсутністю попереднього досвіду і труднощами з накопиченням його в мирний час.

Величина (розміри) санітарних втрат є одним з найважніших факторів, який істотно впливає на організацію медичного забезпечення військ. Об’єм медичної допомоги в медичних пунктах і лікувальних закладах, потреба в засобах збору і евакуації, в лікувальних закладах, в медичному майні та ін. знаходяться в прямій залежності від величини санітарних втрат військ у бою або операції. Тому в період планування медичного забезпечення бойових дій військ, а також у ході бою і операції оцінці очікуваних або наявних уже санітарних втрат приділяється велика увага.

На величину санітарних втрат впливають багаточисельні елементи обстановки, найважливішим з яких є: завдання військ і характер бойових дій, співвідношення сил і засобів сторін, властивості застосованих видів зброї, масштаби її застосування, ефективність і своєчасність використання засобів і способів захисту особового складу від уражаючої дії зброї, моральний стан військ, характер місцевості ступінь її інженерного обладнання та ніш. В зв’язку з цим розміри санітарних втрат війсь можуть значно коливатись.

Отже, для правильного визначення величини санітарних втрат у майбутньому бою або бойовій операції необхідно провести всебічний аналіз обстановки в кожному конкретному випадку. Разом з цим суттєву допомогу в прогнозуванні можливих втрат від звичайних видів зброї дає знання досвіду медичного забезпечення військ у ВВВ, локальних конфліктів (В’єтнам, Афганістан, Близький Схід, Чеченський конфлікт та інш.)

У період ВВВ полки за день наступального бою втрачали від 2 % до 20-25 % особового складу і більше.

В умовах сучасної війни величина бойових санітарних втрат буде коливатися у ще більших межах, особливо при застосуванні противником зброї масового ураження:

§ при наступі – від 25 % до 50 %;

§ в обороні – від 10 до 20 % чисельності особового складу полку.

Проведені в останні роки дослідження дозволили одержати дані про можливі санітарні втрати, які зв’язані з діями військ на зараженій радіоактивними речовинами місцевості. Величина їх може також коливатись в значних межах. Величина втрат від ХЗ і бактеріальних токсинів знаходиться в прямій залежності від ряду факторів найважливішими з яких є: масштаби, способи застосування ХЗ, раптовість, властивості отруйних речовин, досконалість системи протихімічного захисту військ, на зараженій площі, характер бойових дій, моральний і фізичний стан військ. Орієнтовні розрахунки дозволяють передбачити, що розміри санітарних втрат від ХЗ у полку можуть в середньому скласти: в наступі - 4-6 %, в обороні – 5-8 % чисельності особового складу за добу.

При плануванні медичного забезпечення не завжди вдається мати дані для розрахунку санітарних втрат. Тому необхідно в усіх випадках активно збирати дані про обстановку, які дозволяють визначити можливі санітарні втрати, а також рубежі і напрямки, де вони можуть бути найбільшими.

Крім цього, нестача вихідних даних для розгорнутої оцінки очікуваних втрат і стислі терміни планування медзабезпечення військ диктують необхідність застосування методик прискорених розрахунків, з якими ви познайомитесь на практичних заняттях.