Сторінка
4

Актуальні питання організації медичного забезпечення військ. Задачі і організація медичної служби зс україни у воєнний час

- лабораторій авіаційної медицини – 2;

- військово-морських лазаретів – 1;

- полікліничних відділень – 1;

- інших частин та закладів – 33.

Медичні частини та заклади за підпорядкованістю розподіляютья:

Центру – 123

У тому числі:

- евакопунктів (розподільчих) – 1;

- евакопунктів (місцевих) – 5;

- госпітальних баз – 5;

- військових госпіталів – 2;

- військово-санітарних поїздів – 15;

- окремих авттосанітарних батальонів – 7;

- окремих медичних загонів – 7;

- військових госпіталів – 2;

- військових санаторіїв – 12

- медичні склади – 4;;

- санітарно-епідеміологічних закладів – 19;

- кафедр ектремальної і військової медицини – 19;

- інших частин та закладів – 19.

Західного ОК – 51

Утому числі:

- евакопунктів (ОК) – 1;

- госпітальних баз – 5;

- військових госпіталів – 13;

- військово-санітарних поїздів – 5;

- окремих авттосанітарних батальонів – 6;

- окремих медичних загонів – 6;

- військових санаторіїв – 1

- медичні склади – 3;

- інших частин та закладів – 11.

Південного ОК – 61

У тому числі:

- евакопунктів (ОК) – 1;

- госпітальних баз – 6;

- військових госпіталів – 13;

- військово-санітарних поїздів – 6;

- окремих авттосанітарних батальонів – 7;

- окремих медичних загонів – 6;

- військових санаторіїв – 1

- медичні склади – 6;

- інших частин та закладів – 15.

Північного ОК – 17

У тому числі:

- військовихгоспіталів – 9;

- медичні склади – 3;

- медичних бригад – 2;

- інших частин та закладів – 4.

ВПС – 16

Утому числі:

-

- центральний військовий авіаційний госпіталь – 1;

- військово-польвий авіаційний госпіталь – 4;

- військово-медичний центр ВПС – 1;

- філія військово-медичного центру ВПС – 1;

- лабораторія військової медицини – 2;

- санітарно-епідеміологічних лабораторій – 4;

- окремих медичних загонів – 3.

ППО – 1

Утому числі

- Військовий санаторій – 1.

43 РА – 2

утому числі:

- військові госпіталі – 2.

ВМС – 15

У тому числі:

- військові госпіталі – 3;

- судновий госпіталь – 1;

- санітарно-евакуаційні судна – 4;

- поліклініки – 2;

- медичний склад – 1;

- інши частини та заклади – 4.

Медичних частин та закладів:

Постійної готовності – 112

Кадру - 18

Скороченого складу - 33

Формуємих - 130.

Для мобілізаційного розгортання медичної служби Збройних сил України потрібно призвати і поставити в частини і установи 89342 військовозобов’язаних, у тому числі 18721 офіцерів запасу і 18874 одиниць техніки.

Крім того Міністерством охорони здоров’я України в інтересах Збройних сил України формується 118 тилових госпіталів Міністерства охорони здоров’я України.

На протязі 1995 – 1998 років Головним військово-медичним управлінням проводились заходи, щодо оптимізації структури медичної служби воєнного часу, за цей час скорочені 101 медичні з’єднання, частини та заклади, у тому числі:

- передових госпітальних баз – 4;

- тилових госпітальних баз – 3;

- військових санаторіїв – 6;

- кіснедобувних загонів – 5;

- загонів заготівлі крові – 3;

- стоматологічних загонів – 3;

- окремих медичних загонів – 10;

- окремих автосанітарних батальонів – 1;

- військово-санітарних поїздів – 17;

- військово-польових авіаційних госпіталів – 8;

- окремих транспортних санітарних авіаційних полків – 5;

- окремих батальонів аеродромно-технічного обслуговування – 5;

- інших частин та закладів – 31.

Головним військово-медичним управлінням міністерства оборони України розроблена нова система медичного забезпечення Збройних сил України на воєнний час, в основі якої лежить створення на базі лікувальних установ міністерства охорони здоров’я України, Міністерства оборони України, інших силових міністерств, територіальних госпітальних баз. Це дасть можливість скоротити повністю тилові госпіталі міністерства охорони здоров’я України, покращити якість та ефективність надання медичної допомоги пораненим та хворим, їх лікування руйнуватиме системи цивільної охорони здоров’я.

З цією метою підготовлений проект постанови Кабінету Міністрів “Про визначення лікувальних установ, які братимуть участь у наданні медичної допомоги в особовий період”.

Проектом передбачається до 2005 року створити територіальні госпітальні бази Міністерства охорони здоров’я України, які братимуть участь у наданні медичної допомоги в особливий період.

Організація управління медичним забезпеченням на особовий період регламентовано директивою Міністра оборони України від 27 травня 1998 року № Д 05 “Про удосконалення організації управління медичною службою Збройних Сил України”, якою передбачено створення Центру управління медичним забезпеченням. Схема оперативного зв’язку з військово-медичними частинами і закладами безпосереднього підпорядкування ГВМУ МО України (мирного часу) затверджена начальником генерального штабу Збройних Сил України 28.09.98 р.

Існуюча донедавна система медичного забезпечення Збройних Сил України на воєнний час є фактично фрагментом системи медичного забезпечення забезпечення Збройних Сил колишнього СРСР. Основними положеннями даної системи є:

- потреба великих затрат ще у мирний час на створення, утримання і постійне оновлення медичного та іншого майна і техніки для великої кількості формувань військово-медичної служби. Досить сказати, що за штатами мирного часу військово-медична служба забезпечення Збройних Сил України має 40 військових госпіталів, на воєнний час повинна була розгортати більше 600 військових госпіталів;

- відмобілізування сил і засобів військово-медичної служби в існуючій системі деструктивно впливає на систему охорони здоров’я цивільного населення держави. Так, у воєнний час підлягають мобілізації 63% лікарів-хірургів, які є в системі міністерства охорони здоров’я (5730 чол. Із 9095), а з деяких спеціальностей цей показник сягає 83-85% (нейрохірургів, торакальних хірургів);