Сторінка
11

Сучасні форми і системи заробітної плати

Висновок:

Заробітна плата – це винагорода або заробіток, обчислений у грошовому виразі, який за трудовим договором роботодавець сплачує працівникові за роботу, яку виконано або має бути виконано або має бути виконано. Сутність заробітної плати появляється в її функціях. До основних функцій заробітної плати належать: відтворювальна, стимулююча, регулююча, розподільча та функція формування платоспроможного попиту населення.

Структура заробітної плати – це співвідношення окремих її складових ( основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, заохочувальні та компенсаційні виплати ) в загальному її обсязі.

Механізм організації заробітної плати складається з таких елементів:

а) ринкового регулювання;

б) державного регулювання;

в) колективно-договірного регулювання;

г) механізму визначення індивідуальної заробітної плати безпосередньо на підприємстві з використанням таких елементів, як тарифна система або безтарифна модель, норм виконання праці, форми і системи оплати праці та преміювання.

Розрізняють дві основні форми заробітної плати: почасову і відрядну. Вони, в свою чергу, можуть проявлятися у вигляді різних систем: проста почасова; почасово-преміальна; за місячними окладами; проста відрядна; відрядно преміальна; відрядно-прогресивна; непряма відрядна; акордна; акордно-преміальна; відсоткова та ін. Обираючи чи розробляючи конкретну систему заробітної плати, слід ретельно враховувати конкретні внутрішньо виробничі умови.

Основою організації заробітної плати є тарифна система, що являє собою сукупність нормативних матеріалів, за допомогою яких встановлюється рівень заробітної плати працівників підприємства залежно від їхньої кваліфікації, складності робіт, умов праці. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, надбавки і доплати до тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики.

Останнім часом набувають поширення так звані безтарифні моделі організації оплати праці. За допомогою їх грамотного впровадження можна досягти значного підвищення трудової мотивації працюючих, що сприятиме суттєвому зростанню продуктивності праці та ефективності роботи в цілому.

У механізмі регулювання заробітної плати вихідною базою є встановлення її мінімального розміру. Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності й господарювання.

Список використаної літератури:

Бахнете Г. І. Лазур П. Ю. Медведєв В. С. „Політична економія” Київ 2000 р.

Бєляєв О. О. Бебел А. С. „Політична економія” Київ КІЕУ 2001 р.

Крищенко К. Т. Савчук В. С. Бєляєв О. О. „Політична економія” 2001 р.

Башнен Д. Лагутін В. ( Про реформу оплати праці в Україні ) „Економіка України” 1999 р.

Мамула О. О. Грищенко О. А. Дорманін Г. Ю. „Основи економічної теорії” Київ 2003 р.

Могерний В. Устинко О. А. Фомішин С. В. „Політична економія” Херсон 2002 р.

Основи економічної теорії „Політичний аспект” За редакцією Чухна А. І. 2004 р.

Пепюх В. К. „Ринок праці” Київ 1999 р.