Сторінка
3

Метод аудиторського контролю

Документальні — інформаційне моделювання, досліджен­ня документів, камеральні перевірки, нормативно-правове регулювання.

Інформаційне моделювання — це інформаційна сукупність, яка представляє контролюючий об'єкт у вигляді моделі. При формуванні інформаційної моделі необхідно забезпечити повноту характеристики об'єкта контролю, вибір істотних змінних і подання їх у формі інформаційного об­разу. Метою моделювання в контролі є одержання необ­хідної інформації про об'єкт для вивчення його стану, участі в процесах розширеного відтворення суспільне необхідного продукту, виявлення відхилень і збуджень у них, прийняття рішень щодо регулювання у межах заданих планових па­раметрів. При моделюванні використовується нормативно-правова, договірна, облікова, звітна та інша інформація про об'єкти. При цьому контролюють об'єкти основних фондів, товарно-матеріальні цінності, кошти та інші засоби, відоб­

ражені в системі планової, договірної, пормативпо-правової та облікової інформації.

Дослідження документів — прийоми документального контролю достовірності, доцільності, ефективності госпо­дарських операцій, відповідності їх законодавчим та порма-тивпо-правовим актам, що регулюють процес розширеного суспільного виробництва.

Камеральні перевірки — прийом документального контро­лю проектпо-кошториспої документації по капітальних вкла­деннях, а також документів на виконання будівельно-мон­тажних робіт, які подають установі банку, що здійснює кон­троль за фінансуванням капітальних вкладень із державного бюджету. Застосовуються також податковими службами для контролю звітності, до проведення контрольної перевірки її на підприємстві.

Нормативно-правове регулювання — система прийомів, що використовуються в аудиторському контролі для виявлення порушень нормативних і правових актів у процесі госпо­дарських і фінансових операцій.

Узагальнення і реалізація результатів контролю — су­купність прийомів синтезування результатів контролю і прий­няття рішень щодо усунення виявлених недоліків у фінан­сово-господарській діяльності підприємства і запобігання їм у майбутньому. До таких прийомів відносять: групування недоліків, документування результатів проміжного контро­лю, аналітичне групування, слідчо-юридичпе обгрунтуван­ня, систематизований виклад недоліків у акті (висновку) аудиту, прийняття рішень за результатами аудиту, контроль за виконанням прийнятих рішень.

Групування недоліків — систематизація і узагальнення недоліків і порушень нормативно-правових актів у процесі господарської діяльності за економічною однорідністю, ча­сом проведення і важливістю. Процедури групування зас­тосовують при перевірці документальної достовірності ре­зультатів контролю. Групування передбачає хронологічну послідовність, систематизований і хропологічпо-системати-зоваппй способи.

Хронологічна послідовність — спосіб групування недоліків і порушень порматнвпо-правових ак­тів, виявлених у процесі дослідження документів. При цьому документи перевіряють у такому порядку, в якому їх було

згруповано при бухгалтерській обробці і зброшуровано у папки за звітними періодами. Перевірка документів способом хронологічної послідовності дещо ускладнює роботу ауди­тора, оскільки треба користуватися одночасно нормативно-правовими актами, методичними, інструктивними і довід­ковими матеріалами, що створює перепони для вивчення кожної операції окремо і у взаємозв'язку з іншими однорід­ними операціями. Тому цей спосіб використовують у разі аудиту невеликих суб'єктів господарювання.

Систематизований спосіб групування дас змогу виявити недоліки при дослідженні однорідних доку­ментів за весь контрольний період. При цьому спочатку перевіряють документи, що відображують касові операції, потім — товарні, розрахункові та ін. Цей спосіб дає змогу більш глибоко вивчати окремі операції і процеси. Недолі­ком його є відсутність хронологічної послідовності групу­вання недоліків і ускладнення інформаційних зв'язків між однорідними господарськими операціями (касові, банківські операції, підзвітні суми, витрати тощо).

Хронологічн о-с истематизований спо­сіб — це мішане групування, яке полягає в тому, що ауди­тор виявляє недоліки в хронологічній послідовності, систе­матизує їх за економічною однорідністю операцій (касові, банківські, товарні, розрахункові). Перевагою цього способу є те, що аудитор перевіряє всі господарські операції послі­довно і взаємопов'язане. Так, касові операції в хронологіч­ній послідовності перевіряють із банківськими, підзвітними сумами та ін. Проте цей спосіб потребує від аудитора пог­либлених знань нормативно-правових актів з питань госпо­дарської діяльності об'єднань, підприємств.

Документування результатів проміжного контролю — цс спосіб оформлення результатів контрольних дій на проміж­них стадіях аудиту або перевірки, наприклад складання акта вибіркової інвентаризації товарно-матеріальних цінностей і розрахунків із постачальниками, покупцями і підрядчика­ми, дебіторами і кредиторами, ревізії коштів у касі та у під­звітних осіб.

Аналітичне групування — це сукупність прийомів статис­тичних групувань за однорідністю ознак підконтрольних об'єктів та виявлених недоліків. Використовується цей при­йом при складанні таблиць аналізу факторів, які негативно

впливають на виконання плану випуску і реалізації про­дукції, виникнення браку виробів; розрахунок природних втрат товарно-матеріальних цінностей, аналіз факторів збит­ковості окремих видів продукції тощо.

Слідчо-юридичне обгрунтування включає способи одер­жання доказів аудитом недоліків і порушень законодавства, нормативно-правових актів, розміри завданих матеріальних збитків і відповідальних за них конкретних осіб. Реалізують ці прийоми способом одержання пояснювальних записок від працівників підприємства, вилученням в установленому по­рядку первинних документі», які містять докази порушень законів і нормативно-правових актів при здійсненні госпо­дарських операцій, встановлення відповідальних осіб тощо. Так, у нарядах на виконання робіт завищено обсяги робіт, у зв'язку з чим переплачено заробітну плату робітникам, яка становить суму заподіяного збитку. Такі наряди є доказом завданого збитку особами, що вчинили приписки обсягів робіт, на які зроблено посилання в акті аудиторського конт­ролю. Тому в разі потреби аудитор вилучає ці документи за рішенням правоохоронних органів у встановленому законом порядку.