Сторінка
1
Листки евкаліпта кулястого містять летку олію (0,7—2 %), основною складовою частиною якої е терпен цінеол, що має окислювальну і бактерицидну дію, терпени (пінен), альдегіди і сесквітерпенові спирти (міртенол, глобулол), смолисті речовини бальзамічної природи, дубильні речовини, фітонциди.
Діють як expectorans, secretolyticum, desinficiens, bacteriostaticum, advulnans, antispasmodicum, hemostypticum, tonicum.
Застосовують у вигляді відвару: 2 столові ложки подрібнених листків заливають 1 склянкою води, кип'ятять 5 хв., охолоджують. П'ють по 1 столовій ложці 3 рази протягом доби. У великих дозах можуть зумовити подразнення слизової оболонки органів травлення і спричинити блювання, загальну слабкість, судоми. Цим відваром промивають гнійні рани і рани, які погано гояться, спринцюють піхву, полощуть горло при хронічному тонзиліті, роблять інгаляції при простудних хворобах.
Препарати: листки евкаліпта (Folium Eucalypti), в упаковці по 100 г; брикети розміром 120Х65Х 10 мм, розділені на 10 частин — доз;
настойка евкаліпта (Tinctura Eucalypti), у флаконах місткістю 25 мл. Призначають по 15—ЗО та 10—15 крапель на 1 склянку теплої води для полоскань горла й порожнини рота;
евкаліптова олія (Oleum Eucalypti) містить 60 % цінеолу пінена. Для полоскань та інгаляцій при запальних захворюваннях
верхніх дихальних шляхів призначають по 15—20 крапель на 1 склянку теплої води. Входить до складу пектусину (Pectusinum) —див. М'ята перцева, дія інгаляційна;
інгакамф (Inhacamph), інгаліпт (Inhalyptum). Рекомендують при тонзиліті, фарингіті, ларингіті, афтозному і виразковому стоматитах (3—4 рази протягом доби; препарат тримати в роті, перед тим ретельно прополоскавши ротову порожнину теплою перевареною водою). Протипоказаний при чутливості до сульфаніламідів і летких олій. Евкаліптова олія входить до складу мазі «Ефкамон» («Efcamonum»), яку застосовують при м'язовому, артритичному і невралгічному болю. Мазь втирають у шкіру по 2—3 г 2—3 рази протягом доби;
аерозоль камфомен (Aerosolum Camphomenum), у скляному балоні. Склад: евкаліптова, камфорна і рицинова олії (по 0,61 г), 1 % спиртовий розчин фурациліну (2 мл), оливкова олія (до 10 мл). При захворюваннях верхніх дихальних шляхів, переважно гострому риніті і фарингіті, інгаляції проводять 3^4 рази протягом доби після їди. Протипоказаний дітям віком до 5 років і тим, хто працює в умовах з підвищеною запиленістю повітря;
хлорофіліпт (Chlorophylliptum) —суміш хлорофілів А і В. Застосовують при захворюваннях, зумовлених антибіотикостійкими штамами стафілококів — післяпологовому, післяопераційному сепсисі, пневмонії, перитоніті, опіковій хворобі, фаринго-, ларинготрахеїті, ентериті, коліті, для обробки ран і виразок, що погано гояться, ерозій шийки матки, для санації носіїв стафілококів. Препарати можуть зумовлювати алергію;
спиртовий розчин хлорофіліпту 1 % (ol. spirituosa chlorophyllipti), в упаковці по 100 та 200 мл. Для визначення реакції організму на препарат хворому дають випити 25 крапель хлорофіліпту, розчиненого в 1 столовій ложці води. При схильності до алергії через 6—8 год будуть спостерігатись набрякання губ, слизової оболонки горла. Якщо явища алергії не виникають, препарат призначають усередину при пневмонії, опіковій хворобі, носійстві стафілококів, фаринго-, ларинготрахеїті, ентероколіті стафілококового походження, а також з метою запобігання післяопераційним ускладненням: по 25 крапель у 1 столовій ложці води 3 рази протягом доби за 40 хв до їди. При наявності стафілококів у кишечнику ставлять клізму (через добу). Розчин для клізм — 20 мл 1 % спиртового розчину хлорофіліпту на 1 л перевареної води. Курс лікування — 10 клізм. Для обробки опікових поверхонь, трофічних виразок 1 % розчин додають до 0,25 % розчину новокаїну у співвідношенні 1:5. Для спринцювання піхви 1 столову ложку 1 % розчину хлорофіліпту беруть на 1 л води. Готують ex tempore;
розчин хлорофіліпту 0,25 % (Sol. Chlorophyllipti 0,25 %), у ампулах по 2 мл. Вміст ампули розчиняють у 38 мл стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду і повільно вводять (після одержання результатів проби на алергію) по 40 мл 4 рази на добу внутрішньовенне протягом 4—5 діб. Призначають при септичних станах, опіковій хворобі, пневмонії тощо. У разі перитоніту, емпієми 0,25 % розчин вводять внутрішньопорожнинно через дренажну трубку з 0,25 % розчином новокаїну у співвідношенні 1:20;
розчин хлорофіліпту в олії 2% (Sol. Chlorophyllipti 'oleosa 2 %), у флаконах місткістю 50 мл. Змочені розчином стерильні серветки вводять у піхву з метою лікування ерозій шийки матки.
М'ята перцева (холодна) — Mentha piperitae L.
Листки м'яти перцевої містять летку олію (2,4—2,75 %), переважно 1-ментол (50 %), ментон (25 %), а також 1-ментон, d-феландрен, а-, 0-пінен, лимонен, депентен, цінеол, сабінен, пулегон, дубильні речовини (6—12 %), тритерпени (урсулову, олеанову кислоти), флавоноїди (діосметин, гесперидин), каротин, бетаїн, мінеральні солі, ензими.
Діють як analgeticum, antisepticum, stomachicum, carminativum, aromaticum, antineuralgicum, cholagogum, cholereticum, spasmolyticum, analgeticdm.
Застосовують у вигляді відвару (напару): 1 столову ложку листків заливають 2 склянками окропу, настоюють 10 хв. П'ють 2-^3 рази протягом доби по 1 столовій ложці при здутті, недостатній ферментації, нудоті у вагітних. Зовнішньо використовують при сверблячих висипаннях. Має стероїдний ефект. При сверблячому дерматозі, нейродерміті, хронічній екземі, а також трофічних виразках і ранах, що погано гояться, рекомендують мазь «Пропоцеум» (Unguentum Propoceum), яка містить прополіс.
1 2
Інші реферати на тему «Біологія, зоологія, ботаніка»:
Барвінок прямий, мухомор червоний, персик звичайний, яловець козачий
Актинідія коломікта, астрагал шерстистоквітковий
Лікарські рослини та їх застосування (Бобівник, барбарис, яловець сосна, суниці, цибуля прополіс, кульбаба, меліса)
Калина звичайна - Viburnum opulus L.
Нагідки лікарські - calendula officinalis l.