Сторінка
1
Для лікування використовують квіткові кошики.
Хімічний склад: ефірна олія (0,02%), сапоніни, каротиноїдні (каротин, віолаксантин, рубиксантин, цитроксантин, флавохром, флавоксантин) і гіркі речовини, фітостерин, слиз (2,5%), ферменти, смоли (3,44%), кислота яблучна (6— 8%), фітонциди, багато аскорбінової кислоти.
Фармакологічні властивості. Нагідки лікарські застосовують як сечогінний, потогінний, в'яжучий, антисептичний, протизапальний, гіпотензивний, жовчогінний, ранозагоювальний засіб.
Показання до призначення: рани, ушиби, гнійні запалення шкіри, фурункульоз, опіки, висипання на шкірі, лишай, набряки внаслідок відмороження, запалення вен на ногах, ангіна, стоматит, .пліснявка, порізи, гангрена, сикоз, екзема, ерозія шийки матки, трихомонадний кольпіт, білі, проктит, парапроктит, хронічні свищі, пародонтоз, блефарит, гастрит, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, коліт, ентероколіт, гепатит, хвороби селезінки, гіпертонічна хвороба, безсоння в період клімаксу.
Ліки з нагідок використовують також для пом'якшення шкіри, розсмоктування затвердінь на шкірі (бородавок, мозолів, ячменів, вугрів), прії виразках, хронічних ранах на шкірі, хворобах сечового міхура, рахіті, нервовій гарячці, для регулювання менструацій, як засіб, що затримує розвиток раку.
Способи застосування. Внутрішньо — настій квітів (1 столова ложка квітів на склянку окропу, настоюють у теплому місці протягом 12 год) по 1 столовій ложці 3 рази на день або по 1 склянці на добу.
Зовнішньо — для загоювання ран використовують есенцію, мазь та примочки з квітів. Компреси — 2 чайні ложки настойки (1 частину квітів на 10 частин 40% етилового спирту) розводять в 100 мл води. Мазь — 5—10 г настойки змішують з 25 г вазеліну або товчені квіти розтирають з коров'ячим маслом. Для компресів, промивання і примочок виготовляють настій (2 чайні ложки квітів на 2 склянки окропу) або використовують настойку (1 чайна ложка на 0,5 л води). Для клізм і спринцювання беруть 10 г настойки на склянку води.
Завантажити реферат