Сторінка
1

Гірчак зміїний (ракові шийки) — Polygonum bistorta L.

Родина Гречкові — Polygonaceae

Як виглядає? Багаторічна, трав'яниста рослина, ЗО—100 см заввишки. Стебло її просте, з небагатьма лінійними сидячими листками. Суцвіття поодинокі, на довгому безлистовому квітко­носі, густі, колосоподібні, довгасті, циліндричні, квітки рожеві або білі. Кореневище його товсте, трохи сплюснуте, подібне до рако­вих шийок, зігнуте у вигляді змії, зовні коричневе, всередині ро­жеве. Цвіте у травні — липні.

Де росте? Росте на торф'яному ґрунті — в Карпатах, на По­ліссі, рідше — в Лісостепу, в Степу зустрічається рідко.

Що й коли збирають? Восени викопують кореневища. Сушать в печі при температурі 70°.

Коли застосовують? Як засіб, що регулює функціональну ді­яльність шлунково-кишкового тракту, як в'яжучий і кровоспинний засіб. Застосовують при проносах, хворобах сечового міхура, йо­го каменях та каменях жовчного міхура (варять 20 г кореня в 1 л води, п'ють 1—1,5 склянки на день, дотримуючи дієти без м'яса, солі, алкоголю, риби, яєць).

При кровотечах внутрішніх органів (виразка шлунка, кишок) вживають відвар суміші 5 г порошку кореня гірчака зміїного і 1 чайної ложки насіння льону в 200 мл води — через ножні 2 години по 1 столовій ложці (вміст дубильних, пектинів, бістор-тової червіні, слизу, каротину, вітаміну С). З відвару 15 г по­рошку кореня гірчака зміїного в 500 мл води роблять примочки на застарілі рани, фурункули; теплим спринцюються при білях у жінок, полощуть горло при запаленні слизової оболонки.

ЕФЕДРА ДВОКОЛОСА - EphedradistachyaL.

Родина Ефедрові — Ephedraceae

Як виглядає? Кущ, до 1 м заввишки, з повзкими кореневи­щами. Стебло вкорочене, гіллячки жовто-зелені, пізніше сірі, розкидисті, тонкоребристі, міжвузля — до 3 см завдовжки. Листки зредуковані, лускоподібні, спаяні в циліндричні піхви. Рослина дводомна. Чоловічі шишки сидять у вузлах, стебла по 3—1 і більше. Складається чоловіча шишка з колонки, на верхівці якої розвиваються від 2 до 8 дво-чотиригніздих мікроспорангіїв, з яких утворюються мікроспори (пилок).

Жіночі шишки також сидять у вузлах стебла в кількості 2—і. Кожна з них складається лише з одного насіннєвого зачат­ка, який оточується товстим покривом з лускоподібних м'ясистих листків. Жіночі шишки в достиглому стані кулясті, червоні, 6— 7 мм завдовжки, ягодоподібні.

Де росте? На приморських і степових схилах, на півдні Лісо­степу і в Криму.

Що й коли збирають? Наприкінці літа зелені стебла (траву).

Коли застосовують? Як засіб, що підвищує кров'яний тиск і тонізує симпатичний нерв; при алергійних захворюваннях, та­ких, як бронхіальна астма, сінна пропасниця, кропив'янка; при хронічному бронхіті, емфіземі легень, при отруєнні опієм, ско­поламіном, наркотиками. Добова доза: напар з 12 г сухої трави в 1 склянці окропу.

ОСОТ ГОРОДНІЙ —Sonchus oleraceus L.

Родина Айстрові — Asteraceae, або Складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Однорічна трав'яниста рослина 30—100 см зав­вишки. Стебло пряме, порожнисте. Рослина при пораненні виді­ляє молочно-білий сік. Листки чергові, матові, голі, дрібновиїм-часто-зубчасті, зубці витягнуті в м'які колючки, нижні листки перистороздільні, крилатий черешок розширюється в стріловидну основу, що окутує стебло. Кошики на верхівці стебла та його розгалужень зібрані в зонтиковидні щитки; квітки в них двоста­теві, язичкові, жовті. Цвіте в червні — вересні.

Де росте? На вогких луках, як бур'ян на полях і городах, при дорогах. Поширений в Карпатах, на Розточчі-Опіллі і в Лі­состепу (на Правобережжі).

Що й коли збирають? Цілу рослину, під час цвітіння. Рос­лина містить дубильні речовини, гуму.

Коли застосовують? її застосовують при простудах, болях у сечовому міхурі, зокрема при каменях, при жовтяниці, крово­харканні, проти глистів. Готують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку трави осоту і настоюють 10 хви­лин. Застосовують так: 1 склянку треба випити натщесерце і 1 ввечері, ковтками.

При геморої в 1 л води варять 2—5 хвилин 1 повну жменю рослини і відвар додають до сидячої ванни (прохолодні ванни по 15—20 хвилин приймають тричі на тиждень).

На побиті рани прикладають потовчені свіжі листки (кро­воспинна дія).

Використана література

В.В.Кархут “Ліки навколо нас”