Сторінка
4

Відшкодування збитків працівникам у разі ушкодження їх здоров’я

Загальна дія електричного струму на організм (у залежності від сили) виявляється головним болем,нудотою, нерідко частішанням серцевого ритму і подиху, підвищенням ПЕКЛО і наступним деяким його падінням, паралічем м'язів, набряком і водянкою

Дія сильного струму (100ма і вище) унаслідок порушення нервової системи спочатку викликає підвищення ПЕКЛО і задишку. Потім настає гальмування ЦНС, що супроводжується значним зниженням ПЕКЛО, ослабленням і навіть тимчасовою зупинкою подиху, потьмаренням свідомості, іноді його втратою. Такий стан може проявитися у виді "мнимої смерті". При наданні своєчасної допомоги нерідко удається відновити життєві функції. При електрошку можуть наступити судороги, параліч подиху і повна зупинка тривалості серця.

Насамперед потерпілого звільняють від контакту з електрострумом (якщо це не зроблено раніше). Виключають джерело електроживлення, а якщо це неможливо, те скидають обірваний провід дерев'яним сухим ціпком.

Якщо оказывающий допомогу одягнений у гумові чоботи і рукавички, то можна відтягнути потерпілого від електропроводу.

При зупинці подиху проводять искуственное подих, уводять серцеві і серцево-судинні засоби ( 0.1% розчин адреналіну - 1 мол, кординамин - 2 мол, 10% розчин кофеїну - 1 мол підшкірно), засоби, що стимулюють подих ( 1% розчин лобелина - 1 мол внутрівенно чи повільно внутремышечно).

Накладають стерильну пов'язку на электроожеговую рань.

Штучне дихання не припиняють протягом тривалого часу. При зупинці серця - непрямий масаж серця, внутрісерцеве введення розчину адреналіну і 10 мол 10% розчину хлориду кальцію.

Госпіталізація. Транспортування лежачи на носилках в опікове чи хірургічне відділення.

4. Класифікація приміщень на виробництві

за вибухопожежною небезпечністю

Категорія пожежної небезпеки приміщення (будівлі, споруди, пожежного відсіку) — це класифікаційна характеристика пожеж­ної небезпеки об'єкта, що визначається кількістю й пожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться (обертаються) в них з урахуванням особливостей технологічних процесів розміщених в них виробництв.

Категорії приміщень визначаються шляхом послідовної пере­вірки належності приміщень до категорій, наведених у таблиці 1, від вищої А до нижчої Д згідно з НАПБ Б.07.005-86 ОНТП 24-86.

Таблиця 1

Категорія приміщення

Характеристика речовин та матеріалів, які знаходяться (обертаються) у приміщенні

А

(вибухопожежо-небезпечна)

Горючі гази, легкозаймисті рідини з температу­рою спалаху не більше 28 °С у такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні па-рогазоповітряні суміші, у разі спалахування яких розвивається розрахунковий надлишко­вий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, що розра­хунковий надлишковий тиск у приміщенні пе­ревищує 5 кПа;

Б

(вибухопожежо-небезпечна)

Горючі пил або волокна, ЛЗР з температурою спалаху більше 28 °С, ГР у такій кількості, що можуть створювати вибухонебезпечні пилопо-вітряні або пароповітряні суміші, у разі спала­хування яких розвивається розрахунковий над­лишковий тиск вибуху в приміщенні, що пере­вищує 5 кПа;

В

(пожежонебез-печна)

Горючі і важкогорючі рідини, тверді горючі і важкогорючі речовини й матеріали (у тому числі пил та волокна), речовини й матеріали при взаємодії з водою, киснем повітря або од­не з одним здатні горіти тільки за умови, якщо приміщення, у яких вони є в наявності або обертаються, не належать до категорій А і Б;

Г

Горючі і важкогорючі рідини, тверді горючі і важкогорючі речовини й матеріали (у тому числі пил та волокна), речовини й матеріали при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним здатні горіти тільки за умови, якщо приміщення, у яких вони є в наявності або обертаються, не належать до категорій А і Б;

А

Негорючі речовини і матеріали в холодному стані. Дозволяється зараховувати до категорії Д приміщення, у яких розміщені ГР у системах змащування, охолодження і гідроприводу об­ладнання, в яких не більше 60 кг в одиниці об­ладнання за умов тиску не більше 0,2 МПа, ка­бельні електропроводки до обладнання, окремі предмети меблі на місцях.

Категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщень та будівель визначаються для найбільш несприятливого у відно­шенні можливості виникнення пожежі або вибуху періоду.

Визначення категорій на стадії проектування здійснюється проектувальниками (технологами). Для діючих підприємств кате­горії можуть визначатися технологами цих підприємств або орга­нізаціями, які мають відповідних фахівців.

Класифікація пожежонебезпечних зон виконується відповід­но до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ).

Пожежонебезпечною зоною називається простір усередині і навколо приміщення (зовнішньої установки або навколо неї), в ме­жах якого постійно або періодично обертаються горючі речовини. У такому приміщенні вони можуть перебувати як при нормально­му технологічному процесі, так і в разі його порушення. Ці зони в разі використання в них електроустаткування поділяються на чотири класи: П-І, П-ІІ, П-Па, П-ІП.

П-І

зони, розташовані в приміщеннях, у яких перебувають в обі­гу горючі рідини (ГР) з температурою спалахування понад 61 °С;

П-ІІ

зони, розташовані в приміщеннях, у яких виділяються горю­чий пил або волокна з нижньою концентраційною межею спала­хування більше 65 г/мЗ до об'єму повітря;

П-Па

зонйі розташовані в приміщеннях, у яких перебувають в обІ* гу тверді горючі речовини;

П-ІП

зони, розташовані поза приміщень, у яких перебувають в обі­гу ГР з температурою спалаху більше 61 °С або тверді горючі ре­човини.

Класифікація вибухонебезпечних зон здійснюється у відповід­ності з ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок".

Клас вибухонебезпечної зони, згідно з яким виконується ви­бір і розміщення електроустановок, визначається технологами ра­зом з електриками проектної або експлуатаційної організації.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Інші реферати на тему «БЖД, охорона праці»: