Сторінка
3
3Fe+3SO+6K2 K[Fe(CN)]→Fe [Fe(CN)]↓+6K+3SO
3Fe+2 [Fe(CN)]→ Fe [Fe(CN)] ↓.
Гідроксид феруму (ІІІ)
Одержання
Утворюється при дії розчинів основ на солі тривалентного феруму – випадає у вигляді червоно-бурого осаду
Fe(NO)+3KOH→Fe(OH)+3KNO
Fe+3OH→Fe(OH)↓
Хімічні властивості
Fe(OH) - більш слабка основа, ніж гідроксид феруму (ІІ).
Це зумовлено тим, що у Feменший заряд іона і більший його радіус, ніж у Fe, а тому Fe слабше утримує гідроксид-іони, тобто Fe(OH) легше дисоціює.
Це зумовлено тим, що у Fe2+ менший заряд іона i більший його радіус, ніж у Fe3+, а тому Fe2+ слабше утримує гідроксид-іони, тобто Fe(OH)2 легше дисоціює.
У зв'язку з цим солі феруму (ІІ) гідролізуються незначно, а солі феруму (III) — дуже сильно. Гідролізом зумовлюється i колір розчинів солей Fe(III): незважаючи на те, що іон Fe3+ майже безбарвний, розчини, які його містять, забарвленя в жовто-бурий колір, що пов'язано з присутністю гідроксоіонів феруму або молекул Fe(OH)3, що утворюються завдяки гідролізу:
Fe3+ +HO↔[Fe(OH)]+H
[Fe(OH)]+ HO↔[Fe(OH)]+H
[Fe(OH)]+ HO↔Fe(OH)+H
При нагріванні забарвлення темнішае, а при додаванні кислот світлішає внасладок пригнічення гідролізу. Fe(OH)3 характеризується слабко вираженою амфотерністю — він розчиняється в розведених кислотах i в концентрованих розчинах основ:
Fe(OH)+3HCl→FeCl+3HO
Fe(OH)+3H→Fe+3HO
Fe(OH)+NaOH→Na[Fe(OH)]
Fe(OH)+OH→[Fe(OH)]
Сполуки феруму (ІІІ) – слабкі окисники, реагують із сильними відновниками
2FeCl+HS→S+2FeCl+2HCl.