Сторінка
3
3Fe+3SO
+6K
2 K
[Fe(CN)
]
→Fe
[Fe(CN)
]
↓+6K
+3SO
3Fe+2 [Fe(CN)
]
→ Fe
[Fe(CN)
]
↓.
Гідроксид феруму (ІІІ)
Одержання
Утворюється при дії розчинів основ на солі тривалентного феруму – випадає у вигляді червоно-бурого осаду
Fe(NO)
+3KOH→Fe(OH)
+3KNO
Fe+3OH
→Fe(OH)
↓
Хімічні властивості
Fe(OH) - більш слабка основа, ніж гідроксид феруму (ІІ).
Це зумовлено тим, що у Feменший заряд іона і більший його радіус, ніж у Fe
, а тому Fe
слабше утримує гідроксид-іони, тобто Fe(OH)
легше дисоціює.
Це зумовлено тим, що у Fe2+ менший заряд іона i більший його радіус, ніж у Fe3+, а тому Fe2+ слабше утримує гідроксид-іони, тобто Fe(OH)2 легше дисоціює.
У зв'язку з цим солі феруму (ІІ) гідролізуються незначно, а солі феруму (III) — дуже сильно. Гідролізом зумовлюється i колір розчинів солей Fe(III): незважаючи на те, що іон Fe3+ майже безбарвний, розчини, які його містять, забарвленя в жовто-бурий колір, що пов'язано з присутністю гідроксоіонів феруму або молекул Fe(OH)3, що утворюються завдяки гідролізу:
Fe3+ +HO↔[Fe(OH)]
+H
[Fe(OH)]+ H
O↔[Fe(OH)
]
+H
[Fe(OH)]
+ H
O↔Fe(OH)
+H
При нагріванні забарвлення темнішае, а при додаванні кислот світлішає внасладок пригнічення гідролізу. Fe(OH)3 характеризується слабко вираженою амфотерністю — він розчиняється в розведених кислотах i в концентрованих розчинах основ:
Fe(OH)+3HCl
→FeCl
+3H
O
Fe(OH)+3H
→Fe
+3H
O
Fe(OH)+NaOH→Na[Fe(OH)
]
Fe(OH)+OH
→[Fe(OH)
]
Сполуки феруму (ІІІ) – слабкі окисники, реагують із сильними відновниками
2FeCl
+H
S
→S
+2Fe
Cl
+2HCl.