Сторінка
2

Ферум (Fe)

Fe+6HNO(конц.) →→Fe(NO)+3NO↑+3HO.

(на холоді концентровані нітратна і сульфатна кислоти пасивують залізо).

6. Витісняє метали, що стоять правіше від нього в ряді напруг, із розчинів їх солей:

Fe+CuSO→FeSO+Cu↓

Сполуки двовалентного феруму.

Гідроксид феруму (ІІ)

Одержання

При дії розчинів основ на солі феруму (ІІ) без доступу повітря

FeCl+2KOH→2KCl+Fe(OH)↓.

Хімічні властивості.

Fe(OH) - слабка основа, розчиняється в сильних кислотах

Fe(OH)+HSO→FeSO+2HO

Fe(OH)+2H→Fe+HO

При прожарюванні Fe(OH)без доступу повітря утворюється оксид феруму (ІІ) FeO

Fe(OH) →→FeO+ HO

У присутності кисню повітря білий осад Fe(OH), окислюючись, буріє – утворюється гідроксид феруму (ІІІ) Fe(OH) .

4 Fe(OH)+O+2HO→4 Fe(OH).

Сполуки феруму (ІІ) мають відновні властивості, вони легко перетворюються на сполуки феруму (ІІІ) під дією окисників

10FeSO+2KMnSO+8HSO→5Fe(SO)+KSO+2MnSO+8HO

6FeSO+2HNO+3HSO→3Fe(SO)+2NO↑+4HO

Сполуки феруму схильні до комплексоутворення (кординаційне число=6)

FeCl+6NH→[Fe(NH)]Cl

Fe(CN)+4KCN→K[Fe(CN)] (жовта кров‘яна сіль).

Якісна реакція на Fe При дії гексаціоноферату (ІІІ) калію K[Fe(CN)] (червоної кров‘яної солі) на розчин солей двовалентного феруму утворюється синій осад (турнублева синь)

3FeSO+2 K[Fe(CN)]→Fe K[Fe(CN)]↓+3KSO