Сторінка
1

Види банків. Загальна класифікація банківських послуг. Банки як суб'єкти централізованого фондового ринку

План

1. Види банків. Загальна класифікація банківських послуг.

2. Банки як суб'єкти централізованого фондового ринку

Види банків. Загальна класифікація банківських послуг.

Розвиток економіки неможливий без добре функціонуючого грошового обігу. Саме він надає можливість реалізовувати зв'язки між всіма учасниками і складовими частинами господарської організму. А головними центрами, де в більшості випадків починається та завершується ділове партнерство, є банки. Без розвиненої мережі банків, діючих на комерційній основі, створення реального та ефективного ринкового механізму буде залишатися лише добрим побажанням. Саме комерційні банки, на думку багатьох економістів, є центрами фінансової системи, які зосереджують вкладення урядів, ділових кіл та мільйонів громадян. За допомогою кредитних та інвестиційних операцій комерційні банки відкривають доступ до своїх фондів різноманітного роду позичальникам: приватним особам, фірмам та уряду. Банківські операції полегшують як рух товарів та послуг від виробників до споживачів, так і фінансову діяльність держави. Вони надають частину коштів обігу, а самі виступають як засіб регулювання кількості грошей в обігу.

Банки - це кредитно-фінансові установи, які здійснюють операції по залученню та накопиченню тимчасово вільних грошових коштів (вкладень) підприємств, організацій І населення; посередництву у взаємних платежах та розрахунках клієнтів (пасивні операції), а також емісію грошей, ЦП; короткостроковому кредитуванню, надання різного роду кредитів на умовах повернення та терміновості.

За функціями та характеру виконання операцій банки поділяють на:

1. Емісні (центральні) - банки, які за розпорядженням уряду проводять емісію грошей, зберігають обов'язковий резерв інших банків і надають їм кредит у разі потреби.

2. Комерційні банки (депозитні) - банки, які здійснюють функції кредитування промислових, торгових та інших підприємств, переважно за рахунок грошових коштів (у вигляді кладень (депозитів)).

3. Експортні банки - спеціалізуються на операціях, пов'язаних із зовнішньою діяльністю.

4. Іпотечні банки - спеціалізуються на наданні довгострокових позик під заставу нерухомості.

5. Ощадні банки - кредитні установи, як виконують функції ощадних кас.

6. Інвестиційні банки - спеціалізуються на фінансуванні та довгостроковому кредитуванні в основному за посередництвом операцій з цінними паперами.

7. Інноваційні банки - спеціалізуються на фінансуванні інноваційних проектів шляхом придбання відповідних акцій, а також шляхом розміщення облігаційної позики.

8. Державний банк - фінансовий заклад, який входить до системи центрального банку країни і контролює грошовий обіг.

Крім того існують міжнародні кредитні організації - Європейський банк реконструкцій та розвитку, Група світового банку. Банк міжнародних Розрахунків (БМР) тощо.

Головними функціями банків є:

1. Створення грошей (посередництвом кредитних та інвестиційних операцій).

2. Платежі та розрахунки (забезпечення переміщення коштів).

3. Акумуляція заощаджень з наступним їх використанням на різного роді 1 економічні та соціальні потреби.

4. Надання кредитів (фінансування сільського господарства промисловості, торгівлі тощо).

5. Фінансування зовнішньої торгівлі (надання банківських послуг для здійснення міжнародних розрахунків).

6. Операції з цінними паперами.

7. Емісійні операції,

8. Операції за дорученням,

9. Зберігання цінностей.

Відповідно до функцій в найбільш загальному вигляді класифікацій банківських послуг можна надати наступним способом

1. кредитні послуги;

2. депозитні послуги;

3. операції за дорученням;

4. інвестиційні послуги;

5. операції з фондовими цінностями;

6. інші послуги.

В ринковій економічній системі банки, головним чином, виконують ролі посередників - залучають тимчасово вільні грошові кошти у їх власників і надають ці грошові кошти (у борг) позичальникам (мал. 1).

До проголошення незалежності України власної банківської системи не було. Панувала монополія Державного банку СРСР.

Для того, щоб мати дієві важелі стабілізації економіки і забезпечити її перехід до ринкових відносин, Україна організовує власну банківську систему.

Банківська система - це поняття, що характеризує структуру та операції національних банків.

Банківська система України має дворівневу структуру: перший рівень Національний банк України (НБУ), другий рівень формується безпосередньо під впливом потреб суб'єктів, діючих в межах ринкової економіки, - це різноманітні види банків, фінансових компаній та фірм.

Банківська система України складається з:

h Національного банку України;

h Зовнішньоекономічного банку;

h Ощадного банку;

h регіональних банків;

hа акціонерно-комерційних банків;

h інших кредитних установ різноманітних форм власності.

Банки як суб'єкти централізованого фондового ринку

Комерційний банк як універсальний заклад фінансового ринку. В ст. з закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, поряд з іншим, здійснення банками таких функцій, як випуск платіжних документів і цінний паперів (чеків, акредитивів, акцій, облігацій, векселів тощо), купівля-продаж і зберігання платіжних документів, цінних паперів, операції з, ними, а також здійснення довірчих операцій - залучення і розміщення коштів - та управління цінними паперами за дорученням клієнтів. Введений вдію Закон був у травні 91 року, а в червні того ж року був прийнятий Закон України "Про цінні пери і фондову біржу".

В Законі "Про цінні папери і фондову біржу" зазначається, що діяльністю випуску та обігу ЦП визначається посередницька діяльність, здійснювана банками, а також акціонерними товариствами, для яких операції з ЦП становлять виключний вид діяльності. Визначально чинним законодавством України було створено ситуацію, згідно з якою суб'єктами фондового ринку вступають як банки, так і небанківські торговці, котрі спеціалізуються на операціях з ЦП. Отже, в даний час в Україні немає впевненості щодо того, яким чином повинна забезпечуватися ліквідність і стабільність ринку - на англо-американський зразок (ринок контролюють інвестиційні керуючі взаємних фондів, а на біржі та позабіржовому ринку діють небанківські брокери та дилери), чи в континентально-європейський спосіб (основними суб'єктами ринку є комерційні банки, які своїми активами забезпечують високу ліквідність паперів, що перебувають в обігу).