Сторінка
1

Види горючих копалин і їхня роль у народному господарстві

До горючих копалин (ГК) відносять різноманітні вуглецьвмісні органічні речовини, що залягають у надрах у виді різних скупчень. За агрегатним станом розрізняють тверді, рідкі і газоподібні ГК. До твердих горючих копалин (ТГК) відносять торф, буре і кам'яне вугілля, антрацити, горючі сланці, сапропелі, а також перехідні і змішані різновиди твердих вуглецевих речовин. До рідких горючих копалин відносять різні нафти і нафтоподібні речовини, що являють собою рідини різної в'язкості, а іноді і затверділі нафтовмісні породи (природні асфальти, озокерит і ін.). Газоподібні горючі копалини -- природні горючі гази, що знаходяться в надрах земної кори як у вигляді окремих родовищ, так і розчинені в нафті.

Археологічними розкопками доведено, що видобуток нафти проводився на Аравійському півострові понад 6000 років тому. Вже тоді нафту (від мідійського слова нафата) використовували як "земляну олію", горючі матеріал, для освітлення, а також як зв'язуючий матеріал у будівництві, як мастильний матеріал і як лікувальний засіб.

В XIII столітті мандрівник Марко Поло писав, що "на грузинській границі є джерела олії і багато її: сотні пудів можна навантажити тією олією. Їсти її не можна, а можна палити і мазати нею верблюдів, у яких сверблячка і короста. Здалеку приходять за тією олією і по всій країні тільки її і палять". В Україні, у Прикарпатті в XIII ст. місцеви жителі рили колодязі і переганяли нафту ("скельний олій") для одержання "гасла", "гаса" і "масловиці".

У Китаї природний газ з давніх давен використовували для освітлення й опалення. Широке використання газу в промисловості і побуті починається з другої половини XIX століття, коли були споруджені перші газопроводи.

З усіх ТГК найважливішими за запасами (табл.1.2) і необхідністю є кам'яне вугілля, яке займає значне, а іноді й основне місце в енергетиці багатьох країн, є сировиною для коксування, для якого добувається 25-30% від його загальної кількості. Найбільш великі центри металургійної, хімічної і ряду інших енергоємних галузей промисловості створювалися, як правило, у районах, багатих на вугілля. При коксуванні кам'яного вугілля утворюється кокс, використовуваний як твердий відновник у металургії і побутове бездимне паливо, а також газоподібні продукти (кам'яновугільна смола, бензольні вуглеводні, аміак, коксовий газ і ін.). У асортимент коксохімічної продукції входять багато речовин (близько 1000 найменувань), споживачами яких є хімічна промисловість (виробництво органічних барвників, вибухових речовин, лаків, пластмас, синтетичного каучуку, фармацевтичних препаратів, синтетичних вітамінів і ін. речовин), металургійна, сільське господарство, залізничний і автодорожній транспорт і ін.

Таблиця 1.2 - Розвідані запаси викопного палива

(Світовий енергетичний конгрес - 1998 р.), млрд. т у.п.

Згідно з прогнозами Міжнародної енергетичної асоціації, видобуток вугілля збільшуватиметься.

У Східній Європі є великі запаси торфу, що використовуються як місцеве паливо, в електроенергетиці, сільському господарстві, а також як сировина для виробництва кормових дріжджів і цукру, легких тепло- і звукоізолюючих будівельних матеріалів, восків і різноманітних хімічних продуктів, активного вугілля і твердих відновників. У країнах СНД розвідано 160-180 млрд. т торфу, чи близько 60-65 % світових запасів, є понад 60 тис. торфових родовищ. Торф розвіданий тільки в 30 країнах світу, причому запаси його невеликі, у США, наприклад, вони не перевищують 14 млрд. т. Запаси торфу в Україні складають 2,25 млрд. т.

Великі запаси бурого вугілля, сприятливі гірничо-геологічні умови залягання, що дозволяють у більшості випадків здійснювати видобуток найбільш економічним відкритим способом, а також унікальність фізико-хімічні і технологічні властивості, ставлять цого на видне місце як паливо і технологічну сировину. Основна частина бурого вугілля, що добувається, використовується як паливо і тільки незначна частина його знаходить технологічне застосування як сировина для одержання гірського воску, коксу і напівкоксу, а також гумінових препаратів. Частка бурого вугілля серед світових запасів викопних енергоносіїв, видобуток яких може бути рентабельним на сучасному рівні техніки, складає 16 %.

Горючий сланець -- це тверда горюча порода, у якій переважає мінеральна складова, а вміст органічної речовини (керогену) не перевищує 60 %. Кероген є біо- і геохімічно перетвореною залишковою органічною речовиною, здатною при нагріванні без доступу повітря перетворюватися в рідкі і газоподібні продукти. Багато фахівців вважають горючі сланці найпоширенішим ТГК в земній корі. Підраховано, що в земній корі знаходиться близько 650 трлн. т керогену горючих сланців, у той час як загальні геологічні запаси нафти складають не більше 2 трлн. т. Основні ресурси -- близько 430-450 трлн. т. зосереджені в США (штати Юта, Колородо, Вайомінг).