Сторінка
2

Види горючих копалин і їхня роль у народному господарстві

Геологічні запаси мінелітових сланців на території України до глибини 200 м складають понад 500 млрд. т. Вони залягають потужними шарами від десятків до 1500 м смугою уздовж Східного схилу Карпат і на рівнинах, що безпосередньо прилягають до гірського масиву від кордону з Польщею на півночі і до Румунії на півдні. Кількість горючих речовин в окремих пробах сланців коливається від 12 до 35 %, теплота згоряння -- від 3,75 до 10,0 МДж/кг. При видобутку і дробленні теплота згоряння усереднюється і складає 5-6 МДж/кг. Вихід летких речовин у середньому складає 50 % на органічну масу, вміст водню і кисню в горючий речовині -- відповідно 6,5-7,5 % і 16-20 %, вміст сірки на суху речовину 1,5-3,5 %, причому 65 % від загального вмісту складають сульфіди і дисульфіди (пірит і марказит) і тільки 5-15 % - сульфати.

Балтійські сланці, що залягають на глибині 150-300 м, мають теплоту згоряння 8-12 МДж/кг. Запаси родовища дозволяють побудувати 3-4 розрізи потужністю по 15-20 млн. т на рік при коефіцієнті розкриття (відношення потужності вищележачих порід до потужності шару вуглистого сланцю) 8-10.

Велику роль в економіці усього світу й окремих країн грають нафта і природний газ. Вуглеводні нафти і природного газу є основою сучасної енергетики і промисловості органічного синтезу. З нафти виробляють пальне для двигунів внутрішнього згоряння (бензин, гас, дизельне паливо), паливо для газових турбін і котельних установок, великий асортимент мастил, змащення, парафін, бітуми для дорожнього будівництва і гідроізоляції, сажі для гумової й електротехнічної промисловості, кокс для виробництва електродів і безліч інших продуктів. До сьогодні з нафти і нафтопродуктів синтезовано більш 20 тис. органічних сполук.

Природний газ -- це дешеве і зручне енергетичне і побутове паливо, тому 85 % газу, що добувається, використовується в енергетичних цілях, а 15 % - для виробництва хімічних продуктів.

Запаси природного газу в регіоні ЄЕК --68,7 трлн. м3. При очікуваному річному споживанні газу в регіоні 1,62 трлн. м3 на рік їх вистачить на 43 роки. Промислові запаси природного газу в Росії складають 47 трлн. м3, а видобуток 500 млрд. м3/рік. Навіть при збільшенні видобутку до 700 млрд. м3 їх вистачить на 67 років. Прогнозні запаси природного газу в Росії перевищують 250 трлн. м3.

Розвідані запаси газу в Україні складають 1,1 трлн. м3, нафти -- 228 млн. т, а прогнозні, відповідно в 4,5 разів більше. Уже розвіданих запасів газу вистачить на 50 років при сучасному рівні видобутку.

Найважливіші родовища газу за рубежем -- Північне (Катар). Південний Парс (Іран), Даулетабад-Донмез (Туркменістан), Панхендл-Юготон у США, Гронінген у Нідерландах, Хассі-Ріель в Алжирі, у Західному Сибіру -- Уренгойське, Ямбурзьке, Заполярне і Ведмеже, а також Уктильське в Республіці Комі, Оренбурзьке, Астраханське (Росія), Газлі в Середній Азії, Гхавар (Саудівська Аравія), Пазанан (Іран), Тролль (Норвегія) та ін.

Нафта -- основне джерело енергії в більшості країн світу. У 1998 році 90 % нафти використано в енергетичних цілях. Темп найбільш раціонального використання нафти - як хімічної сировини наростає швидше, ніж як джерела енергії (палива). За десятиріччя з 1970 по 1980 р. споживання у світі нафти як хімічної сировини виросло на 11 %, а як палива -- на 6,2 %. Загальне споживання нафти за всі роки склало 50 млрд. т, у тому числі 25 млрд. т використано за 10 років (1980-1989 р.р.)

У світі відомо близько 30 тис. нафтових родовищ, однак тільки 15 % з них належать до великих, у яких геологічні запаси перевищують 3 млн. т, а ті, що вилучаються -- 1-1,5 млн. т. 30 родовищ нафти мають вилучаємі запаси, понад 500 млн. т і належать до родовищ-гігантів.

Найбідьш великі родовища нафти: Гавар (10,1) і Сафанія (2,9) у Саудівській Аравії, Бурган (2,2) у Кувейті, Киркук (2,1) і Ер-Румайла (1,8) в Іраку, Лашнільяс (1,5) у Венесуелі, Хассі-Месауд (1,4) в Алжирі, Гечсаран (1,5), Марун (1,4), Агаджи (1,3) в Ірані, Серір (1,1) у Лівії, Прадхо-Бей (1,4 млрд. т початкових запасів, що витягаються,) у США (Аляска).

ЛІТЕРАТУРA

1. Саранчук В.И., Айруни А.Т., Ковалев К.Е. Надмолекулярная организация, структура и свойства углей.- К.: Наукова думка.

2. Саранчук В.И., Бутузова Л.Ф., Минкова В.Н. Термохимическая деструкция бурых углей.- К.: Наукова думка, 1984.

3. Нестеренко Л.Л., Бирюков Ю.В., Лебедев В.А. Основы химии и физики горючих ископаемых.- К.: Вища шк., 1987.-359с.

4. Бухаркина Т.В., Дигуров Н.Г. Химия природных энергоносителей и углеродных материалов.-Москва, РХТУ им. Д.И. Менделеева,-1999.-195с.

5. Агроскин А. А., Глейбман В. Б. Теплофизика твердого топлива.-- М. Недра 1980.-- 256 с.

6. Глущенко И. М. Теоретические основы технологии твердых горючих ископаемых.-- К. : Вища шк. Головное изд-во, 1980.-- 255 с.

7. Еремин И. В., Лебедев В. В., Цикарев Д. А. Петрография и физические свойства углей. -- М. : Недра, 1980. -- 266 с.

8. Касаточкин В. И., Ларина Н. К. Строение и свойства природных углей.-- М : Недра, 1975.-- 159 с.

9. Раковский В. Е., Пигулееская Л. В. Химия и генезис торфа.--М. : Недра, 1978.--231 с.

10. Саранчук В. И. Окисление и самовозгорание угля.-- К. : Наук. думка, 1982.-- 166 с.

11. Стрептихеев А. А., Деревицкая В. А. Основы химии высокомолекулярных соединений.-- 3-е изд., перераб. и доп.-- М. : Химия, 1976.-- 436 с.