Сторінка
8

Операції комерційних банків з рахунково-касового обслуговування платіжного обороту клієнтів

— правомірність витрачання готівки з виручки;

Результати перевірки працівник банку оформлює у вигляді акта, в якому відображається стан надходження готівки до каси підприємства та її витрачання за період, що перевіряється.

Якщо в ході перевірки виявлені порушення діючого порядку ведення касових операцій чи зловживання, комерційний банк зобов'язаний передати відповідні акти перевірок податковій ад­міністрації або правоохоронним органам для застосування до порушників відповідних санкцій, передбачених чинним законо­давством.

Банківські операції з розрахунково-касового обслуговування юридичних та фізичних осіб виступають першоосновою функціо­нування будь-якого комерційного банку та є визначальними з точки зору перспектив розвитку діяльності банку. Саме з цих операцій починається взаємодія і співпраця банку зі своїми клієнтами. Отже, від того, наскільки якісно та ефективно банк зможе обслуговувати платіжний оборот клієнтури, залежатиме прийняття нею відповідних рішень щодо подальшої роботи у сфері андеррайтингових, кредитних, інвестиційних, валютних та інших операцій, які банк може запропонувати своїм клієнтам.

Особливої значимості розрахунково-касові операції набува­ють у сучасних умовах, коли традиційно доходні для банків опе­рації з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), кре­дитні операції, операції з іноземною валютою втратили значний рівень власної прибутковості. Тому на сьогодні є економічно до­цільним ставлення до розрахунково-касового обслуговування як до пріоритетного напрямку банківської діяльності з точки зору збільшення її доходності, що потребує постійного вдосконалення та підвищення ефективності механізму здійснення розрахунко­во-касових операцій для забезпечення необхідного рівня рента­бельності та фінансової стійкості комерційних банків сторони керуються умовами договору, з якого виникли зобов'язання між підприємством і новим боржником (строки погашення боргу, штрафні санкції, форми розра­хунків тощо).

У 60-х - 80-х роках у багатьох банках світу спостеріга­лося значне збільшення потоків і обсягу операцій. Обчис­лювальні можливості і потужності мереж і систем обробки інформації були дуже малими.

Кінець 80-х початок 90-х років привів до необхідності створювати електронне банківське середовище, оскільки зна­чна кількість банків почала сприймати комп'ютерні системи, телекомунікаційні мережі та інформаційні технології, як мо­гутню стратегічну зброю, яка допоможе їм краще обробляти, передавати і зберігати банківську інформацію, швидше обслу­говувати клієнтів і значно випередити конкурентів.

У 90-ті роки через послаблення державного регулюван­ня банківської діяльності все більшого значення набуває застосування технології для розв'язання потреб банківської справи. Якщо в минулому банки мислили категоріями «да­них», то тепер мова йде про «інформацію». Стає зрозумі­лим, що володіння інформацією і уміння опрацьовувати її з допомогою сучасних інформаційних технологій, то є рі­вень, при якому володіння інформацією може використову­ватися як стратегічна зброя. Для досягнення цього потрібно забезпечити миттєвий доступ користувачеві до інформації з будь-якого джерела, в будь-який час, із будь-якого місця країни.

Початок процесу комп'ютеризації банків у світі відно­сять до 60-х років, коли з'явились перші автоматизовані

Розділ написаний спільно з Д. П. Біленчуком і О. В. Піксотовою.

Системи бухгалтерського обліку, обробки рахунків клієнтів і платежів по чеках.

Уже в 70-ті роки банки зробили дуже багато, щоб на­близитись до клієнтів, перейти на співпрацю з клієнтами, а не з рахунками. Телекомунікаційна техніка в цей час забезпечила можливість обслуговувати клієнта в любому відділенні банку незалежно від місця знаходження його рахунку.

80-ті роки ознаменувалися значними успіхами у вве­денні «електронних» грошей. З'явились банківські автома­ти, їх широке застосування приводить до скорочення пото­чних розходів, зменшення чисельності касирів і прискорен­ня часу доступу клієнтів до своїх вкладів.

У цей час були створені банківські системи для обслу­говування клієнтів удома. З їх допомогою стало можли­вим:

- зробити запит по телефону про інформацію в банків­ському комп'ютері і отримати відповідь синтезованим люд­ським голосом;

— отримати термінове повідомлення про залишок гро­шей на рахунку, проконтролювати їх рух і т. ін.

Це сприяло створенню нової технології банківського обслуговування.

На сьогоднішній день в Україні гостро відчувається не­стача спеціалістів по банківських технологіях, немає відпо­відної технічної і навчальної літератури по банківських еле­ктронних системах. Зарубіжний книжковий ринок у цій га­лузі теж не дуже насичений тому, що системи електронних платежів не є широко тиражованим комерційним продуктом з однієї сторони, а з іншої, і розробники, і користувачі зовсім не зацікавлені розкривати окремі технічні деталі системи, щоб не «навчити» потенційних зловмисників.

Впровадження в практику банків сучасних безпаперових комп'ютерних технологій, систем електронних плате­жів без серйозних зусиль, суттєвих затрат, загального під­йому культури банківського виробництва і правопорядку неможливе. Але очевидно одне, що з кожним днем будуть зростати потенційні можливості використання програмного забезпечення при прийнятті рішень в банківській справі, а це приведе до необхідності залучення спеціалістів і їх знань для швидкого переходу на сучасне банківське інформацій­но-технологічне обслуговування в Україні.