Сторінка
4

Сутність та необхідність інвестиційного аналізу в умовах ринкової економіки

Інший тип інвестицій стосується послідовних витрат, що здійс­нюються додатково до початкового вкладення. Будь-які капіталовкладення у споруди й обладнання звичайно несуть у собі додаткові майбутні витрати на підтримання їх у робочому стані, удосконалення та часткову заміну протягом кількох років у майбутньому. Такі витрати, на які підприємство саме себе прирікає, варто розглядати вже на першій стадії прийняття рішення. Якщо цього не зробити, то такий проект буде виглядати привабливішим ніж простіші проекти. Навіть більше, керівництво може потрапити в пастку, схвалюючи неочікувані майбутні витрати на підставі того, що виділення додаткових фондів обґрунтоване, адже проект уже вибрано.

Оцінки майбутніх витрат і вигод. Економічні розрахунки, які використовуються для обґрунтування, повинні спиратися на проек­ти та прогнози майбутніх доходів і витрат. Припущень, що умови та досвід минулого (наприклад, операційні витрати та ціни на продукти) залишаться незмінними й будуть прийнятними відносно нового проекту, недостатньо. Якщо це здається очевидним, то виникає бажання екстраполювати умови минулого замість ретель­ного прогнозування варіантів можливого розвитку ситуації. Минуле, у кращому випадку, є грубим наближенням, а в гіршому — воно несуттєве для аналізу.

Успіх інвестицій на період 25, 10, 5 і навіть 2 роки залежить від майбутніх подій та їх невизначеності. Це змушує прогнозувати ймовірні зміни теперішніх умов за всіма суттєвими змінними аналізу. Якщо потенційні відхилення значні, корисно провести аналіз за умов реалізації різних варіантів припущень, перевіряючи таким способом чутливість кількісних результатів до зміни окремих змінних (обсягів продажу, ціни, вартості основних компонентів, сировини).

Невизначеність майбутніх умов, яка впливає на інвестиції, — це ризик невідповідності очікуванням і отримання недостатнього економічного прибутку або навіть збитку, де ризик являє собою функцію від відносної невизначеності основних змінних інвестиційного процесу. Ретельний аналіз і дослідження часто допомагають знизити діапазон помилок у припущеннях щодо обставин, на яких базується аналіз. Оскільки головні підвалини здійснення інвестицій — це усвідомлений економічний компроміс між ризиком і дохідністю, очевидно, наскільки важливо враховувати основні моменти невизначеності.

Додаткові грошові потоки. Економічне обґрунтування кожного вкладання капіталу базується на додаткових змінах, які є наслідком прийняття рішення щодо інвестування. Аналіз визнає лише грошові потоки, тобто ефект у вигляді грошових коштів від позитивних або негативних рухів фондів, що викликані інвестиціями. Будь-які бухгалтерські операції, що стосуються інвестиційного рішення, але не зачіпають грошові потоки, не є суттєвими під час обґрунтування проекту.

Отже, першим і головним питанням є таке: які додаткові кошти будуть потрібні для реалізації вибраної альтернативи? Наприклад, варіант інвестицій може, додатково до вкладання в нове обладнання, передбачати продаж або позбавлення іншим способом від активів, які вже непотрібні. Таке рішення може призвести до вивільнення деяких фондів, які раніше були задіяні в процесі виробництва. У цьому випадку варто визначити суму чистих інвестицій після того, коли розраховано суму після оподаткування, отриману за реалізовані активи.

Аналогічно постає наступне питання: які додаткові доходи до вже існуючих буде отримано? Якщо результатами інвестицій стануть нові доходи, але в той самий час інвестиції зменшать певні існуючі, то для економічного аналізу будуть важливими тільки чисті доходи, визначені з урахуванням оподаткування.

Третє питання має відношення до витрат, які з’являться або зникнуть у результаті інвестиції. Для аналізу важливі лише ті витрати (ураховуючи податкові платежі), які збільшуються або зменшуються внаслідок рішення про інвестиції. Будь-які доходи й витрати, які, як очікується, залишаться такими самими, як і до здійснення інвестиції, є несуттєвими для цілей аналізу.

Важлива облікова інформація. Під час аналізу інвестицій широко використовуються дані бухгалтерського обліку, проте не всі з них є суттєвими для цілей дослідження. Умовності обліку, які не зачіпають грошових потоків, необхідно вивчати дуже уважно. Зокрема, це стосується інвестицій, що призводять до змін в операційних витратах. Варто провести чітку межу між тими елементами витрат, які дійсно міняються за реалізації нового інвестиційного проекту, і тими, зміни яких є вдаваними. Останні часто являють собою бухгалтерські записи перерозподілу, схема яких може змінюватися, але зовсім не обов’язково — реальну зміну витрат. Наприклад, з обліковими цілями загальні накладні витрати (адміністративні витрати, страхування та ін.) можна вважати розподіленими пропорційно кількості виробів кожного виду або пропорційно прямим затратам праці, вираженим у робочих годинах. У першому випадку на нову машину з вищою продуктивністю буде нараховуватися більше накладних витрат, ніж на машину, яку вона замінила.

Проте очевидно, що реальні зміни в загальних накладних витратах не відбулися під час заміни однієї машини іншою. Отже, показана зміна є несуттєвою для цілей економічного аналізу. Необхідно завжди точно знати, чи дійсно відбулася зміна в грошових витратах і доходах і чи не було це бухгалтерським записом перерозподілу існуючих витрат. Загалом, варто, де це тільки можливо, уникати використання показників витрат на одиницю продукції й аналізувати щорічні зміни у витратах, які, як очікується, будуть пов’язані з рішенням про реалізацію інвестиційного проекту.

Незворотні витрати. В аналіз нових інвестицій, природно, бажають включити капіталовкладення або часткові капіталовкладення, зроблені в минулому, можливо, у процесі підготовки до нових інвестиційних проектів. В економічному аналізі немає обґрунтування для такого «перегравання» витрат, які вже було зроблено й відображено в облікових записах і які не підлягають повному або частковому покриттю. Минулі рішення просто не вра­ховуються в економічному компромісі, що лежить в основі поточного інвестиційного рішення. Головна причина цього полягає в тому, що вони за своєю природою є необоротними витратами, навіть якщо вони якимось чином пов’язані із сьогоднішніми витратами і їх неможливо змінити за здійснення інвестиції сьогодні.

Якщо, наприклад, значний капітал було витрачено на науково-дослідницькі й дослідно-конструкторські роботи над новим продуктом, то на поточне рішення стосовно того, інвестувати чи ні в потужності для виробництва цього продукту, витрати впливати не повинні. Можливо, у минулому не варто було проводити науково-дослідницькі й дослідно-конструкторські роботи, оскільки віддача від них виявилася меншою, ніж розраховували. Але сенс полягає в тому, що сьогоднішнє рішення щодо того, чи використовувати результати минулих досліджень, має ґрунтуватися на їхніх економічних перевагах на поточний момент.