Сторінка
4

Таблиці астрономічних розрахунків. Визначні дати освоєння космосу

1031 Визначення Біруні (Хорезм) окружності Землі.

1425 Під керівництвом Улугбека завершено будівництво на околицях Самарканда найбільшої в світі обсер­ваторії.

1543 Вихід у світ книги М. Коперника «Про обертання небесних сфер», в якій він утвердив геліоцентричну систему світу.

1582 Запровадження григоріанського календаря в ряді країн Європи.

1584 Вихід у світ праці Дж. Бруно «Про нескінченність, всесвіт і світи» (Італія).

1610 Початок астрономічних спостережень з телескопом (Г. Галілей, Італія).

1609—1619 Встановлено закони руху планет навколо Сонця (Й. Кеплер, Німеччина).

1632 Публікація знаменитого твору Г. Галілея «Діалог про дві найголовніші системи світу — птолемееву і коперникову», в якому він захищав геліоцентрич­ну систему світу Коперника.

1671 —1673 Перше визначення паралакса Сонця (9,5") за спо­стереженнями Марса в протистоянні (Д. Кассіні, Ж. Ріше, Франція).

1687 Створено теорію тяжіння (7. Ньютон, Англія).

1705 Встановлено періодичність повернення деяких ко­мет (Е. Галлей, Англія).

1719 Відкриття власних рухів зір (Е. Галлей, Англія).

1755 Поява праці німецького філософа /. Канта «Загаль­на природнича історія і теорія неба» з викладом космологічних уявлень та космогонічної гіпотези (Німеччина).

1761 Відкриття атмосфери Венери (М. В. Ломоносов, Росія).

1781 Відкриття планети Уран (В. Гершель, Англія).

1783 Відкриття руху Сонця серед зір (В. Гершель, Анг­лія).

1794 Встановлення космічного походження метеоритів (Е. Хладні, Німеччина).

1796 Поява праці П. Лапласа «Виклад системи світу», що містила космогонічну гіпотезу (Франція).

1801 Відкриття першої малої планети — астероїда Це-рери (Д. Піацці, Італія).

1814 Описано лінії поглинання в спектрі Сонця (Й. Фра-унгофер, Німеччина).

1837—1839 Перші визначення паралакса зір (В. Я. Струве (а Ліри, 1837 р.), Росія; Ф. Бессель (61 Лебедя,

1838 р.), Німеччина; Т. Гендерсон (а Центавра,

1839 р.), Англія).

1843 Відкриття зміщення ліній у спектрах країв диска Сонця, з яких один наближається, а другий від­даляється (внаслідок обертання),— ефект Доплера (Австрія).

1846 Відкриття планети Нептун (Й. Галле, Німеччина).

1859—1862 Відкриття спектрального аналізу (Р. Бунзен, Г. Кірхгоф, Німеччина).

1860 Початок спектроскопії зір (В. Хеггінс, Англія).

1863 Перша класифікація спектрів зір (А. Секкі, Іта­лія).

1862—1904 Дослідження фізичної природи комет, класифікація кометних хвостів (Ф. О. Бредіхін, Росія).

1868 Відкриття гелію на Сонці (Н. Локьер, Англія).

1894 Доведення метеоритного складу кілець Сатурна (А. А. Бєлопольський, Росія).

1903 Початок розробки способів польоту в світовий простір С/С. Е. Ціолковський, Росія).

1900—1910 Експериментальне доведення тиску світла на пило­ві частинки й гази (П. М. Лебедєв, Росія).

1905—1913 Виявлено зорі-карлики і зорі-гіганти; діаграма «спектр — світність» (Е. Герцшпрунг, Данія; Г. Рес-сел, США).

1908 Відкриття залежності «період — світність» у цефеїд (Г. Лівітт, США).

1916 Початок теоретичних досліджень внутрішньої бу­дови зір (А. Еддінетон, Англія).

1922—1924 Теоретичне обгрунтування нестаціонарності Всесві­ту (О. О. Фрідман, СРСР).

1924 Відкриття обертання Галактики (Я. Оорт, Голлан­дія).

1924 Поділ галактик М 31 і М 33 на зорі і початок по­загалактичної астрономії (Е. Хаббл, США).

1929 Відкриття «червоного зміщення» у спектрах галак­тик (Е. Хаббл, США).

1929 Остаточне доведення того, що світло у Всесвіті поглинається (Б. О. Воронцов-Вельямінов, СРСР).

1930 Відкриття Плутона (К. Томбо, США).

1931 Відкриття космічного радіовипромінювання на дов­жині хвилі 15 м С/С. Янський, США).

1937 Створення теорії про те, що ядерні реакції в над­рах зір є джерелом їхньої енергії (Г. Бете, США).

1941 Винайдено телескоп нового типу (менісковий) (Д. Д. Максутов, СРСР).

1946 Радіолокація Місяця.

1948 Відкриття ядра. Галактики при спостереженнях в інфрачервоних променях (А. А. Калиняк, В. І. Кра-совський, В. Б. Никонов, СРСР).

1951 Виявлено радіовипромінювання міжзоряного водню на довжині хвилі 21 см.

1952—1959 Вивчення активності ядер галактик (В. А. Амбар-цумян, СРСР).

1957 Відкриття взаємодіючих галактик (Б. О. Воронцов-Вєльямінов, СРСР).

1963 Відкриття квазарів (М. Шмідт, США).

1965 Виявлено реліктове радіовипромінювання (А. Пен-зіас, Р. Вілсон, США).

1967 Відкриття пульсарів (нейтронних зір). 1976 Відкриття кілець Урана.

1979 Відкриття кілець Юпітера і діючих вулканів на супутнику Юпітера — Іо.

IX. НАЙВАЖЛИВІШІ ЕТАПИ ОСВОЄННЯ КОСМІЧНОГО ПРОСТОРУ

1957 р.

4 жовтня Виведення на орбіту першого штучного супутника Землі (ШСЗ, «Спутник-1», СРСР). Початок кос­мічної ери.

1958 р.

15 травня Виведення на орбіту першої наукової лабораторії Для комплексних досліджень («Спутник-3», СРСР).

1959 р.

4 січня Уперше космічний апарат розвинув другу космічну швидкість і став першим штучним супутником Сон­ця («Луна-Ь, СРСР).

14 вересня Уперше космічний апарат досяг поверхні Місяця («Луна-2», СРСР).

7 жовтня Уперше космічним апарат облетів Місяць- і сфото­графував його з.зоротний бік («Луна-3», СРСР).

1960 р.

20 серпня Запущено перший ШСЗ з тваринами, спускну капсулу якого було повернено на Землю («Корабль — спутник-2», СРСР).

1961 р.

12 лютого Перший запуск космічного апарата в бік Венерн («Венера-Ь, СРСР).

12 квітня Перший політ людини в космос (Ю. О. Гагарін, корабель «Восток», СРСР).

1962 р.

12—15 Перший одночасний політ двох космічних кораблів

серпня (А. Г. Ніколаєв, космічний корабель «Восток-3»

і П. Р. Попович, космічний корабель «Восток-4»).

1963 р.

16—19 Перший політ жінки в космос (В. В. Терешкова,червня космічний корабель «Восток-6», СРСР).

1964 р.

12 жовтня Виведення на орбіту першого космічного корабля з екіпажем із кількох чоловік (В. М. Комаров, К. П. Феоктистов, Б. Б. Єгоров, космічний кора­бель «Восход», СРСР).

1965 р.

18 березня Перший вихід людини з космічного корабля у від­критий космос (О. А. Леонов, космічний корабель «Восход-2», СРСР).

1966 р.

З лютого Перша м'яка посадка космічного апарата на Місяць' і передача на Землю телевізійного зображення па­норами місячної поверхні («Луна-9», СРСР).

1 березня Перший міжпланетний космічний апарат досяг Ве-нери («Венера-3», СРСР).

З квітня Перший штучний супутник Місяця («Луна-10»,СРСР).

1967 р.

27 січня Підписання Договору про принципи, діяльності дер­жави з дослідження і використання космічного про­стору, включаючи Місяць та інші небесні тіла.