Сторінка
4
політичне виховання частини або всього суспільства;
підготовка й висування кадрів для державного, партійного, профспілкового апарату.
Отже, партії здійснюють визначальний вплив на прийняття органами державної влади й управління політичних рішень, які згодом можуть перетворюватись у відповідні нормативні акти і набувати сили закону.
Розглянуті основні функції в цілому здійснюють усі політичні партії залежно від місця і ролі, яке посідає та чи інша з них у політичній системі сучасного світу. Водночас ці ж партії можуть виконувати і ряд інших функцій, що випливають з їхніх статутів та програмних цілей, національних традицій тощо. Таким чином, партії стають динамічними і багатофункціональними структурами у політичній системі суспільства.
У науці і серед політиків-практиків багатьох країн відбувається обговорення питання про майбутнє політичних партій. І це зрозуміло. В громадянському суспільстві Старого й Нового світу поширюється апатія щодо політичних партій і політичної сфери життя взагалі, а функції партій значною мірою перебирають на себе засоби масової інформації (пропагандиська функція) та незалежні кандидати (представницька функція). Разом з тим партії залишаються значною політичною силою і роблять все можливе для підвищення свого авторитету і впливу на виборців. Наприклад, з метою набуття статусу загальнонародних деякі партії свідомо йдуть до розмивання своєї ідеологічної і соціальної визначеності, приймаючи за зразок модель американських партій — республіканської і демократичної. Отже, все, що було сказано вище щодо політичних партій, відноситься переважно до партій класичного типу і має в кожному конкретному випадку коригуватися з урахуванням сучасної ситуації.
Зараз в Україні почався якісно новий етап формування багатопартійності. Життєздатність кожної партії, її масовість і стосунки в політичній системі залежатимуть від того, наскільки її ідейно-програмні настанови і практична діяльність сприятимуть здійсненню радикальних політичних і соціально-економічних реформ щодо утвердження незалежної, демократичної України, у формуванні громадянського суспільства, наскільки враховані економічний, соціальний та ідейний плюралізм суспільства.
Зрештою багатопартійність не зводиться до набору партій, який існує в країнах з демократичним режимом. Україна, мабуть, не зможе обминути загальної тенденції поступового "угрупування" партій, доки не сформується зріле громадянське суспільство, в якому домінуватимуть дві основні партії або два блоки партій. Іншими словами, поки не сформуються інші компоненти демократичної політичної системи, насамперед могутній середній клас, а місце нинішньої конфронтаційної свідомості не займе толерантна консенсусна свідомість, партійні пристрасті, інтереси і суперечності ще довгий час не зможуть об'єднатися в ім'я демократичного, стабільного і прогресивного розвитку української держави, заможного, спокійного і впевненого життя її громадян.
Завантажити реферат