Сторінка
9

Філософське розуміння суспільства як системи, що розвивається

Ідея прогресу в тому значенні, яке ій надала попередня епоха, може вважатися вичерпаною. Не випадково формаційний підхід до історії змінився у ХХ столітті на цивілізаційний. Поняття цивілізації передбачає розгляд історії не лише як історії економіки, а як історії людей, в єдності їх матеріального і духовного життя. Основу цивілізацій складають певні культурні цінності. Кожна епоха є відбитком неповторної унікальної культури, яка є самоцінною і не підлягає порівнянню, не може вимірюватись критеріями прогресу. М.Бердяєв вважав вчення про прогрес (як про поступальний розвиток ''по сходинках'' історії нижчого до вищого, від менш досконалого до більш розвиненого) хибним і невиправданим ні з філософської, ні з моральної, ні з наукової точки зору. При такому підході втрачається самоцінність кожної епохи, покоління, культури. Вони перетворюються лише на засіб майбутнього, більш досконалого суспільства. Насправді ж кожна епоха, кожна цивілізація і культура, за словами одного з істориків, рівною мірою наближена до Бога. Критерій більшої або меншої досконалості, повноцінності або меншвартості щодо періодів історичного розвитку не спрацьовує. Людство все більше розуміє необхідність ''рівноправного партнерства'', діалогу різних епох і різних культур. Не випадково, що в період кризи техногенної цивілізації людство все частіше звертається до культурних цінностей традиційного суспільства, вони виявляються такими, що потребують освоєння наново і по-новому.

Безперечно, людство йде вперед, але це скоріше рух від дитинства до юнацтва, від юнацтва - до зрілості. Це сходження не до кращого, а до складнішого: це нові труднощі, нова відповідальність, загострення і необхідність подолання нових, більш серйозних проблем.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Андреев И.Л. Происхождение человека и общества. Москва, Мысль, 1982.

2. Бердяев Н. Смысл истории. Москва, 1990.

3. Вебер М. Избранные сочинения. Москва, Прогресс, 1990.

4. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии. Москва, Наука, 1991.

5. Сорокин П.А. Человек, цивилизация, общество. Москва, Политиздат 1992.

6. Старовойт І.С., Сілаєва Т.О., Орендарчук Г.О. Філософія. Навчальний посібник. Тернопіль, Астон, 1997.

7. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Київ, Основи, 1994.

8. Тойнби А.Дж. Постижение истории. Москва, 1991.

9. Філософія: Підручник. За редакцією Заїченко та ін. Київ, 1995.

10. Філософський словник. За редакцією В.І. Шинкарука. Київ, Головна редакція Української Радянської енциклопедії, 1986.

11. Франк С. Духовные основы общества. - М., 1992.

12. Человек и общество (основы современной цивилизации). Москва, Геликон, 1992.

13. Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1991.