Сторінка
4

Біологічна етика в системі практичної філософії

Слід зауважити, що сучасна “цивілізована” людина звикла зважати на закони, а регулятивна функція моралі, власного сумління помітно переміщується на периферію свідомості. Звідси  прагнення до створення якоїсь нормативної бази, спираючися на яку можна було б розв’язувати складні біоетичні проблеми. Зокрема, одним із основних постулатів Інституту людини Російської АН є вимога ставити гуманістичні цілі вище, ніж дослідницькі. На IV Всесвітньому конгресі з біоетики (Токіо, 1998 р.) були вироблени глобальні біоетичні постулати:

визнання автономії особистості, права людини самій розв’язувати всі питання, що стосуються її соми, психіки, емоційного статусу. Всі різновиди процедур повинні здійснюватися за умови поінформованої згоди особистості;

дотримуватися принципів справедливості  рівного способу до суспільних благ. Насамперед це стосується медицини, охорони здоров’я та технологій, якщо вони використовують суспільні кошти, права платника податків на рівну частку необхідних для нормального життя засобів із суспільних фондів;

дотримуватися гіппократівського “не зашкодь”;

розширювати зазначений принцип Гіппократа: “Не лише на зашкодь, а й сотвори благо”11.

Проти таких формулювань навряд чи хто заперечуватиме. Але в кожному практичному епізоді надзвичайно важко розвести гуманістичні інтереси та дослідницькі цілі. Постулати IV Всесвітнього конгресу взагалі видаються утопічними, як на сьогодні. Річ у тому, що біоетичну конкретику майже неможливо “втиснути” в певний біоетичний “кодекс”. Заборони тут виявляють свою неефективність, особливо коли врахувати процес досить-таки специфічної комерціалізації медицини зокрема й науки загалом на наших теренах. Саме тому до розв’язання морально-етичних та деонтологічних проблем, скажімо, в конкретних колізіях евтаназії або трансплантації, попри всю їхню важливість та актуальність, слід поставитися обережно й зважено. Такого класу проблеми не розв’язують раз і назавжди. Біоетика стосовно цього ј радше не сферою нормативно-теоретичного знання, а логікою осмислення прецеденту. Індукція та дедукція тут теж не можуть бути ефективними, позаяк майже кожний прецедент біоетики відбувається в екстремальній ситуації.

Як зазначає директор Інституту білка Російської АН академік О.С.Спірін, новітні біотехнології в найближчі десять років набудуть великого поширення й, можливо, визначатимуть обличчя цивілізації XXI ст. Відставання у цій галузі призведе до негативних результатів. Генна інженерія забезпечує появу нових ліків, антитіл, гормонів, харчових білків, унікальні технічні матеріали: надчутливі датчики (біосенсори), комп’ютерні мікросхеми та ін. Проте необхідно усвідомлювати, що, навчившися впливати на генетичний апарат навіть вищих тварин, ми переходимо певний рубіж дозволеного, не усвідомлюючи небезпечних наслідків цього переходу. В руках людини  генного інженера, “в руках не так уже й досконалої в інтелектуальному відношенні істоти, з’явилися безмежні, велетенські можливості  як у Господа Бога”12. Звідси з’являється враження (радше ілюзії) про необмежені можливості науково-технічного прогресу. Зокрема, “сучасна біологія, навчившися розшифровувати генний код та розташовувати гени в ДНК, гадає, що вона наближається до розуміння життя, хоча насправді вона має справу не з життям, а з шаблонами та структурами, які життя створює для власної реалізації в конечним чином визначених формах”13.

Тому бурхливий розвиток біотехнологій, що робить реальними такі феномени сьогодення, як вибір статі дитини, “діти з пробірки”, заміна практично кожного органа людини шляхом трансплантації, виникнення істот, раніше не відомих природі, понад те, моделювання навіть таких людських якостей, як розумність і раціональність, створює враження тотальної незахищеності, “ампутації особистості”. Спеціалісти переконані, що через 2  4 роки буде повністю розшифрований геном людини, у зв’язку з чим називають майбутнє сторіччя “сторіччям біології”. Але ж у такому разі відкриються необмежені можливості маніпулювання найглибиннішими процесами людської природи. Чи піде це безумовно грандіозне досягнення біологічної науки на користь людині? І чи зможе вона уникнути “біотехнологічної Хіросими”? Вже сьогодні виявляють себе симптоми того, що поширення новітніх біотехнологій може призвести до порушення наших звичних уявлень про материнство, любов, виховання дітей та освіту14.

Проблеми біоетики нині набувають широкого резонансу в свідомості нашого сучасника й нерідко призводять до соціальних збурень і навіть до спалахів екстремізму. Зокрема, американські й канадські лікарі, що працюють у клініках, де роблять аборти (штучні викидні), змушені носити бронебійники й сподіватися на захист поліцейських та пожежників. Кількість лікарів, що практикують аборти (штучні викидні), помітно скорочується. Ніхто не хоче ризикувати власним життям. Молоді лікарі навіть відмовляються отримувати відповідну кваліфікацію.

У США агенти ФБР упродовж 18 років полювали за екстремістом (до речі, професором математики), який поштою розсилав бандеролі з вибухівкою на адреси активних технократів і підприємців і тим самим, як він заявив під час слідства, боровся за збереження природного довкілля Америки.

Сьогодні у світі точиться активна дискусія щодо трансгенних продуктів харчування, отриманих за допомоги засобів генної інженерії. Крім усього іншого, беззастережне впровадження тієї самої трансгенної картоплі можна кваліфікувати як порушення прав людини, проведення експерименту над людиною, про недопустимість якого йдеться у численних міжнародних документах.

У розвинених країнах Заходу ставлення до цих “інновацій” є здебільшого негативним. Англійська преса кваліфікувала генетично змінені продукти як “їжу Франкенштейна”. Принц Чарльз активно виступає за заборону трансгенних продуктів і домігся цього хоча б у межах королівської кухні. Натомість прем’єр Великобританії Тоні Блер офіційно заявив, що споживає ці продукти практично щодня. Активісти радикальної екологічної організації “Грінпіс” пікетують державні установи ряду країн Європи, протестуючи проти завезення на континент американської сої, “поліпшеної” засобами генної інженерії.