Сторінка
12

Антична філософія

Після Плотіна всі течії суспільної думки пронизує містицизм, -забобони та культи, східні і християнство. Прокл (410-485 рр.) завершує розвиток античного неоплатонізму, залишивши по собі послідовно розвинений стосовно розуму, душі та єдності метод тріадичної побудови і викладу: все у світі богів, у Космосі та у філософії розвивається, згідно з Проклом, за тріадами, саме: перший момент тріади - перебування в собі (причина, неподільна єдність, потенція, батько); другий момент - вихід із себе (еманація за свої межі, перехід у численність, початок подільності, енергія, мати). Третій момент -повернення з інобуття назад у себе (повернення в розчленовану єдність, в ейдос або єдино роздільну суть). У тріаді Прокла розвитокрозуміється як регресивність. Творчістю Прокла завершується антична філософія: у 529 р. декретом імператора Юстиніана закрито Платонівську Академію в Афінах, що формально означало припинення більш ніж тисячолітнього сходження античного духу до самого себе.

Отже, антична філософія в особах багатьох видатних представників; особливо Сократа, Платона й Арістотеля, вперше висунула і професійно обговорила проблеми онтології, гносеології, логіки, антропології тощо. Філософія Стародавньої Греції мала визначальний вплив на розвиток усієї філософії аж до сучасності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аристотель. Соч. в 4-х томах.— М., 1976-1983.

2. Асмус А. Ф. Античная философия.— М., 1976.

3. Кондзьолка В. В. Нариси античної філософії.— Львів, 1993.

4. Лосев А. Ф., Тахо-Годи А. А. Платон. Аристотель.— М., 1993.

5. Мамардашвили М. К. Лекции по античной философии.— М., 1997.

6. Платон. Соч. в 4-х томах.— М., 1990-1995.

7. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней// 1. Античиость.- СПб, 1989.

8. Фрагменты ранних греческих философов// Ч. 1.— М., 1989.

9. Чнишев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой философии.- М., 1991.