Сторінка
15
- діючою практикою формування місцевих бюджетів, при якій збережений поки що в своїй основі механізм централізованого встановлення нормативів відрахувань від регулюючих доходів, хоча вони й знаходяться у протиріччі з принципами бюджетної децентралізації;
- тенденцією встановлення видатків униз по бюджетній системі без відповідного підкріплення дохідними джерелами, що призводить до дотаційності багатьох, раніше збалансованих місцевих бюджетів.
Міжрегіональний перерозподіл державних доходів досі не має ні чітко сформульованого змістовного обгрунтування, ні чітких правил і формул. Необ’єктивність такого перерозподілу призвели до того, що сільські Ради, де рівень податкових надходжень у розрахунку на душу населення є вищим, ніж у середньому по району, опиняються у гіршому становищі з точки зору доходів місцевих бюджетів порівняно з сільськими Радами, де він, відповідно, є нижчим.
Таким чином, аналіз проблем функціонування місцевих бюджетів базового рівня бюджетної системи дає змогу зробити висновки щодо здійснення заходів, спрямованих на покращання умов формування місцевих бюджетів.
По-перше, необхідно чітко розподілити компетенції щодо розв’язання конкретних завдань між центральними органами влади і органами регіонального та місцевого самоврядування, і поступово здійснювати перехід до децентралізації державних фінансів. Так, на державному рівні (за рахунок коштів державного бюджету) повинні фінансуватися лише ті видатки, котрі пов’язані з забезпеченням загальнодержавних потреб: оборона країни, утримання законодавчої і виконавчої влади, розвиток фундаментальної науки, структурна перебудова економіки. Фінансові ж проблеми місцевого рівня раціонально вирішувати за рахунок коштів відповідних бюджетів.
У зв’язку з цим необхідно розподілити джерела податкових надходжень між центральними і місцевими владами в жорсткій ув’язці з виконуваними ними функціями, що повинно знайти своє відображення у законодавстві про місцеве самоврядування. До місцевих, зокрема, можна було б віднести помайнові податки, податок на землю, податок на промисел, збір за забруднення навколишнього середовища, а можливо – і прибутковий податок з громадян. У всякому випадку за рахунок власних податкових джерел місцеві органи влади повинні фінансувати до 60-80 % своїх потреб.
По-друге, необхідно вдосконалити механізм міжтериторіального фінансового вирівнювання. Практика показала, що такий метод регулювання місцевих бюджетів як вилучення надлишків бюджетних коштів до бюджету вищого рівня та застосування індивідуальних підходів до встановлення нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів має багато недоліків: він не тільки негативно виливає на дохідну базу місцевих бюджетів, а й позбавляє місцеві органи влади стимулів до збільшення своїх доходів. Спираючись на зарубіжний досвід, необхідно створити спеціальні бюджетні фонди фінансового вирівнювання територій. А перерозподіл доходів між бюджетами одного рівня доцільно було б здійснювати з урахуванням податкової сили територій та мінімального рівня, до якого повинні вирівнюватись фінансові можливості цих територій. Тому вже сьогодні назріла необхідність визначення обгрунтованого нормативу бюджетної забезпеченості кожної області, району, міста з урахуванням економічного, соціального, природного й екологічного стану відповідних територій. Існування таких показників дасть змогу визначити реальний розмір фінансових ресурсів для задоволення необхідних потреб регіонів, а також значно вдосконалити процедуру бюджетного планування.
Таким чином, вирішення цих та інших проблем стосовно формування і використання місцевих бюджетів в значній мірі визначило б розширення економічної самостійності регіонів країни. Адже те, наскільки вони політично незалежні і фінансово забезпечені, справляє істотний вплив на формування демократичних, ринково орієнтованих систем і підвищує шанси на успіх реформ.
Місцева влада часто постає перед необхідністю робити непростий вибір місцевих податків, цілей, на які будуть спрямовані її видатки, та методів управління і стимулювання процесів економічного розвитку. З цієї причини фінансування і формування бюджету місцевої влади є однією з найважливіших сфер державних фінансів, і тому потребує свого подальшого дослідження та пошуку нових підходів до реформування.
Література:
1. Василик О.Д. “Державні фінанси України” – К.: Вища школа – 1997 – 383с.
2. ЗУ “Про державний бюджет” – 22 січня 1998 р. Урядовий курьер;
3. ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” – 12 червня 1997 р. Урядовий курьер;
4. ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” УК – 14 червня 1997р. Урядовий курьер;
5. ЗУ “Про систему оподаткування” - березень 1998 р., Діло ;
6. Єпіфанова А.О., Сало І.В., Д’яконов І.І. “Бюджет і фінансова політика України”- К.: Наукова думка, 1997 – 304с.;
7. Моісеєнко В.В. “Формування місцевих бюджетів в умовах ринкових відносин” /Фінанси України – 1996 – № 11;
8. Указ президента України “Про Державне казначейство України” /Урядовий кур’єр – 1995 - № 68-69/;
9. Конституція України ;
10. Базилевич В., Василенко Л. “Як поновити бюджет та роздуми про податкову систему на Україні” / Бізнес – 1994 - №15/.
Додатки
Таблиця 1.
Доходи бюджету області за 1999 рік
(тис.грн)
№ | Назва показника | Уточнені показники фінансо-вого управління | Затверджено місцевими радами з урахуванням внесених змін | Фактично виконано | % виконання до показників фінуправління | % виконання до показників затверджених радами |
Податкові надходження |
135759,3 |
140173,5 |
126343,6 |
93,1 |
90,1 | |
1. |
І.Податки на доходи, податки на рибуток , податки на збільшення ринкової вартості |
81800,0 |
86672,9 |
83628,2 |
102,2 |
96,5 |
Прибутковий податок з громадян |
47900,0 |
49988,0 |
48347,6 |
100,9 |
96,7 | |
Податок на прибуток підприємств |
33900,0 |
36684,9 |
35280,6 |
104,1 |
96,2 | |
2. |
2. Податки на власність: |
8000,0 |
7003,9 |
5606,0 |
70,1 |
80,0 |
3. |
3. Платежі за використання природних ресурсів |
13862,0 |
14766,7 |
11674,8 |
84,2 |
79,1 |
Плата за землю |
12770,0 |
13667,9 |
10850,7 |
85,0 |
79,4 | |
4. |
4. Внутрішні податки на товари та послуги |
20018,5 |
18816,6 |
13647,0 |
68,2 |
72,5 |
Акцизний збір з вітчизняних товарів |
10320,5 |
9826,7 |
7136,3 |
69,1 |
72,6 | |
Ліцензії на підприємницьку та професійну діяльність |
4898,0 |
4536,0 |
2423,5 |
49,5 |
53,4 | |
Плата за видачу ліцензій та сертифікатів |
2517,0 |
246,0 |
141,0 |
5,6 |
57,3 | |
Гербовий збір |
1861,0 |
1665,3 |
71,9 |
3,9 |
4,3 | |
Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності |
4800,0 |
4453,9 |
4087,2 |
85,2 |
91,8 | |
5. |
Місцеві податки і збори* |
12078,8 |
12508,6 |
11001,3 |
91,1 |
87,9 |
Неподаткові надходження |
9816,4 |
10061,2 |
7497,7 |
76,4 |
74,5 | |
6. |
1. Доходи від власності та підприємницької діяльності |
2117,4 |
2941,3 |
2921,7 |
138,0 |
99,3 |
Надходження коштів від приватизації державного майна |
1841,4 |
2533,1 |
2311,3 |
125,5 |
91,2 | |
7. |
2. Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу |
2377,0 |
2279,0 |
1593,1 |
67,0 |
69,9 |
Державне мито |
1877,0 |
2001,1 |
1482,8 |
79,0 |
74,1 | |
8. |
3. Надходження від штрафів та фінансових санкцій |
3012,0 |
2687,1 |
2139,9 |
71,0 |
79,6 |
Адміністративні штрафи та інші санкції |
3012,0 |
2687,1 |
2139,6 |
71,0 |
79,6 | |
9. |
4. Інші неподаткові надходження |
2310,0 |
2153,8 |
843,0 |
36,5 |
39,1 |
10. | Інші фонди |
8450,0 |
8489,6 |
11845,0 |
140,2 |
139,5 |
РАЗОМ |
154025,7 |
158724,3 |
145686,3 |
94,6 |
91,8 | |
11. | Офіційні трансферти |
153941,7 |
153941,7 |
144449,0 |
93,8 |
93,8 |
ВСЬОГО ДОХОДІВ |
307967,4 |
312666,0 |
290135,3 |
94,2 |
92,8 |