Сторінка
11

Інвестиційно-інноваційна діяльність спільних підприємств

Крім чистого приведеного доходу для оцінки інноваційних проектів використовуються показники:

термін окупності (Ток);

період окупності (Пок);

внутрішня норма прибутковості (Вп);

рентабельність .

Термін окупності показник, що відповідає на питання, за який термін можуть окупитися інвестиції в інноваційний проект. Цей показник враховує первинні капітальні вкладення.

У міжнародній практиці застосовується, в основному, період окупності. Під періодом окупність розуміє тривалість періоду, протягом якого сума чистих прибутків, дисконтованих на момент завершення інвестицій, буде рівна сумі інвестицій.

Внутрішня норма прибутковості - це розрахункова ставка процентів, при якій капіталізація прибутку, що отримується регулярно дає суму, рівну інвестиціям. Це означає, що інвестиції окупаються.

Рекомендують відбирати ті проекти, внутрішня норма прибутковості яких не нижче за 15-20%.

Внутрішня норма рентабельності визначається як співвідношення ефекту і витрат на реалізацію проекту. Значення даного коефіцієнта , при якому проект вважається привабливим, повинне перевищувати умовну вартість капіталу інвестора. Зазвичай, мінімально припустима величина цього показника приймається більшою, ніж вартість капіталу з врахуванням ризику проекту.

У практиці оцінки інноваційних проектів розрахують відношення приведених прибутків до інвестиційних витрат (benefit - cost ratio).

У західній літературі цей показник називають індексом прибутковості (profitabiliti index).

РІ = PVCI : PVCO , (4) де

PVCI - зведені надходження (Present value of cash inflows)

PVCO - зведені виплати (Present value of cash outflows)

Загальним для всіх показників ефективності інноваційного проекту є розрахунок коефіцієнта ефективності по наступних формулах:

(прямий показник), (5)

(обернений показник), (6)

де

Е - ефект (результат) від реалізації проекту;

В - витрати, пов’язані з реалізацією проекту.

.Крім даних показників ефективності, можна використовувати більш загальний показник стійкість організації (Z) [ № 61, с.7 ]:

Z = 1.2 Х1 + 1.4 Х2 + 3.3Х3 + 0.6 Х4 + 1.0 Х5, (7)

де Х1 - показник ефективності робочого капіталу;

Х2 - показник ефективності нагромадженого капіталу;

Х3 - рентабельність виробництва;

Х4 - показник заборгованості;

Х5 - показник ефективності активів.

Окш - Окр

X1 = –––––––––––– , (8)

А

де Оср - оборотні кошти;

Окр - короткострокові зобов'язання;

А - загальні активи;

Кнаг

Х2 = –––––––– , (9)

А

де Кнак - нагромаджений капітал (залишок минулих

років)

Пбал

X3 = ––––––––––––– , (10)

А

де Пбал - балансовий прибуток;

К

Х4 = –––––––––– , (11)

Б

де К - капітал фірми (основні фонди плюс нематеріальні

активи);

Б - загальний борг фірми;

V

Х5 = ––––––––– , (12)

A

де V — загальний обсяг продажів.

Перераховані показники є показниками ефективності функціонування спільного підприємства. На основі приведених даних можна провести наступні розрахунки:

Таблиця 6. Деякі фінансові показники діяльності підприємства. ( На основі бухгалтерської звітності підприємства “У-Пейдж” за 1999 рік).

Виходячі з вищенаведених формул ( 7-12 ) маємо:

Z=5,258865716 Рекомендоване значення - більше 3.

X1= 0,000311332

X2=0,089749998

X3=0,006776148

X4=8,230598998

X5=0,172121432

Аналізуючи наведені вище розраховані значення, можна сказати, що стійкість та ефективність даного підприємства за роки функціонування входить у рекомендовані межі.Так як підприємство існує всього близько 3 років, співвідношення між власними та залученими коштами виглядає досить непогано. Крім того, залучені кошти використовуються з досить великою ефективністю, що у майбутньому допоможе підприємству зайняти одне з лідируючих місць на українському ринку пейджингових послуг.

3.2. Аналіз ризиків інвестоційно-інноваційних процесів.

Ризиком в економічній літературі називають небезпеку втрат, які витікають з тієї чи іншої господарської операції і пов’язані з невизначеністю ситуації.

Ризиковим підприємництвом назтвають, в свою чергу, підприємництво, що засноване в наукоємних сферах і займається створенням та розповсюдженням нових технологій [№57, c.104].

Ризики можуть бути двох видів:

1) диверсифіковані ;

2) недиверсифіковані.

До перших належать ризики, загрозу яких можна усунути шляхом диверсифікації - випуск декількох видів нової продукції, наявність резервних джерел постачання ресурсів тощо [№62 ,c. 36].

До других належать саме ті ризики, які виникають через зовнішні обставини і впливають на ринок вцілому, з якими найчастіше зустрічається підприємець на українському ринку - інфляційний, ризик економічного спаду тощо.

За методами SWOT - аналізу можна зробити певні висновки про можливі загрози для функціонування компанії в майбутньому (таб.7 ).

Загрози Ступінь впливу Ймовірність