Сторінка
1

Міжнародні норми обслуговування обігу цінних паперів

Обслуговування обігу цінних паперів в Україні регулюється низкою законодавчих і підзаконних нормативних актів. Враховуючи обсяг випущених в Україні цінних паперів, сфера застосування цих нормативно-правових актів розповсюджується на облік прав майже половини населення України.

Відсутність практики формування системи обліку прав за іменними та бездокументарними цінними паперами в Україні вимагає вивчення досвіду інших країн і його адаптації до українських реалій. Досвід розвинутих ринків цінних паперів, які вже давно зіткнулися з цими проблемами, є цінним матеріалом для формування в Україні надійної системи обліку прав і системи розрахунків за цінними паперами. Разом з тим, існують суттєві проблеми і застарілі норми законодавства, які заважають запровадити новації світової індустрії цінних паперів.

Сьогодні процедури обліку, клірингу та розрахунків, що використовують депозитарії та зберігачі, визначають дієвість та ефективність ринків цінних паперів, допомагають забезпечити їх цілісність, знизити рівень ризику та заощадити значні кошти.

Зближення існуючого і майбутнього законодавства України з міжнародними нормами є важливими умовами досягнення привабливості ринків цінних паперів України для інвесторів. Грунтовного осмислення стратегії європейської інтеграції України можливо досягти на основі вивчення конкретних європейських і міжнародних норм. Цей шлях має забезпечити реальну можливість інтеграції українського ринку цінних паперів у міжнародні ринки.

Розробка законів та підзаконних нормативно-правових актів повинна здійснюватися з урахуванням міжнародного досвіду. Ця вимога, зокрема, встановлена в Законі України “Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” у відношенні до діяльності Національного депозитарію, який повинен здійснювати стандартизацію депозитарного обліку і стандартизацію документообігу щодо операцій з цінними паперами відповідно до міжнародних норм.

Які ж саме документи “ховаються” під поняттям “міжнародні норми”?

Законодавство ЄС

Шлях України щодо гармонізації українського законодавства до законодавства ЄС передбачає, зокрема, врахування норм актів ЄС, які регулюють обіг цінних паперів, таких як:

· Директива Ради 77/91/ЄЕС від 13 грудня 1976 року про узгодження з метою розробки рівноцінних захисних засобів, які застосовуються для охорони своїх та чужих інтересів;

· ЄЕС: Рекомендація Комісії 1977 року щодо Європейського кодексу здійснення трансакцій з переказними цінними паперами;

· Директива Ради 93\22\ЄЕС 1993 року щодо інвестиційних послуг в сфері цінних паперів;

· Директива 94\19\ЄС Європейського Парламенту та Ради 1994 року щодо схем депозитного гарантування;

· Директива 2000\12\ЄС Європейського Парламенту та Ради 2000 року щодо започаткування, здійснення та розміркованого нагляду над діяльністю інститутів електронних грошей.

Встановлені в цих та інших законодавчих актах ЄС вимоги використовуються для розробки внутрішніх актів законодавства країнами, яким ці вимоги адресовані (відповідно до ст.189 Договору про заснування ЄС існує 5 типів актів ЄС: регламенти, директиви, рішення, рекомендації, висновки, кожний з яких має свою сферу застосування). Норми законодавства створюють умови для вільного руху капіталу, забезпечуючи підгрунтя для реальної інтеграції економік цих країн. На основі загальних норм фінансова індустрія формує конкретні заходи і процедури, які сприяють міжнародним інвестиційним потокам та зменшують ризики інвестиційної діяльності.

Доповідь Групи 30 (G30) в редакції ISSA

Досвід використання на найбільш розвинутих ринках цінних паперів процедур обліку і обслуговування обігу цінних паперів у 1989 році був описаний у доповіді Групи 30 (G30). Предметом цієї доповіді були системи клірингу і розрахунків на світових ринках цінних паперів, які пов'язані із процесами, що лежать у самій основі функціонування ринків цінних паперів і, тим самим, визначають, ефективна або ні діяльність цих ринків. Було досягнуто угоди про стандарти і процедури, що прийнятні для всіх ринків світової системи обігу цінних паперів, які були оформлені як Рекомендації Групи 30 (G30).

Згодом, у 1995 році Рекомендації Групи 30 були скориговані учасниками міжнародної асоціації ISSA (International Securities Services Association) (табл.1).

З часу появи наведених вище рекомендацій був накопичений певний досвід щодо їх впровадження. Виявлення нових недоліків в функціонуванні фінансової індустрії потребувало формування нових пропозицій, спрямованих на підвищення якості послуг і зменшення ризиків в діяльності систем обслуговування ринків цінних паперів. Результатом такої роботи стали Рекомендації ISSA 2000.

Рекомендації BIS

Поряд з роботою ISSA Банк міжнародних розрахунків (Bank for International Settlements - BIS) розробив ряд рекомендацій щодо здійснення клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів, деякі з яких наведено нижче.