Сторінка
5

Митні органи України, їх функції та повноваження

26. Використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати податків і зборів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

27. Заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів, за відсутності ознак злочину, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб підприємств — від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час здійснення митного контролю та оформлення не допускається заподіяння іншим державним органам, громадянам та підприємствам шкоди, приниження честі і гідності громадян та вчинення інших неправомірних дій. Митні органи України та їх посадові особи, які допустили неправомірні дії щодо інших державних органів, громадян та підприємств, несуть відповідальність перед ними відповідно до чинного законодавства. Шкода, заподіяна іншому державному органу, громадянину та підприємству неправомірними діями митних органів України та їх посадових осіб під час виконання цими особами посадових обов'язків, відшкодовується на загальних підставах.

Постанова у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, або представником такої особи. Скарга на постанову митниці регіонального підпорядкування може бути подана до відповідної регіональної митниці (або до митного органу вищого рангу у разі незадовільного вирішення скарги митним органом нижчого рангу) або до місцевого суду за місцезнаходженням митниці, яка винесла постанову.

Скарга на постанову митного органу подається протягом десяти днів з дати вручення заінтересованій особі копії постанови у справі або повідомлення про прийняте рішення.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Конституція України // Закони України: В 11т. — Верховна Рада України: Ін-т законодавства. — К., 1997. — Т. 10. — С. 3—41.

2. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року. — К.: Атіка. — 2001. —80с.

3. Митний кодекс України // Урядовий кур'єр. — 2002. — 14 серпня. — № 148.

4. Про Державний бюджет України на відповідний рік: Закон України // Відомості Верховної Ради України або Офіційний вісник України.

5. Про державний внутрішній борг України: Закон України // Закони України: В 11т./ Верховна Рада України: Ін-т законодавства. — К., 1996. — Т. 4. — С. 43—44.

6. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України // Закони України: В 11т./ Верховна Рада України: Ін-т законодавства. — К., 1996. — Т. 5. — С. 13—20.

7. Про державну податкову службу: Закон України // Закони України: В 11т./ Верховна Рада України: Ін-т законодавства. — К., 1996. — Т. 1. — С. 37-77.

8. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — Ст. 170. — № 24. — С. 379—429.

9. Про Рахункову палату України: Закон України // Закони України: В 11т./ Верховна Рада України: Ін-т законодавства. — К., 1997. — Т. 11. —С. 60—76.

10. Про систему оподаткування: Закон України // Відомості Верховної Ради. — 1997. — № 16.— Ст. 119.

11. Про Державне казначейство України: Указ Президента України від 27 квітня 1995 року.

12. Про Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України: Указ Президента України від 28 листопада 2000 року № 1265/2000 // Офіційний вісник України. — 2000. — № 48.