Сторінка
4
Під час ревізії використання бюджетних коштів, розпорядником яких були органи виконавчої влади та місцеві державні адміністрації, встановлюється, чи не було випадків створення позабюджетних фондів, виділення коштів одночасно з різних бюджетів, здійснення витрат на придбання легкових автомобілів і мобільних телефонів за наявності простроченої кредиторської заборгованості за загальним і спеціальним фондами відповідного бюджету.
У разі створення держадміністрацією (радою) господарських підприємств для власного обслуговування за необхідності проводять перевірки правильності розрахунків за надані цими підприємствами послуги. Перевіряється також економічне обґрунтування створення таких підприємств.
Здійснюючи контрольні заходи у сфері матеріального виробництва, що проводяться у межах перевірок виконання бюджетів, ревізори повинні проаналізувати доцільність виділення та реальну потребу підприємств у бюджетних коштах (для цього проводиться аналіз їх виробничих і техніко-економічних показників), стан фінансування заходів, на які суб'єктам підприємницької діяльності виділяли кошти з бюджету. Головна увага повинна приділятись не тільки ощадливому їх використанню, а й забезпеченню їх витрачання за цільовим призначенням. Тому важливо перевірити, чи не було фактів використання бюджетних коштів на приховане кредитування комерційних та інших структур недержавного сектору економіки; використання бюджетних коштів і матеріальних цінностей на госпрозрахункову діяльність; чи не спрямовувались бюджетні кошти на депозитні рахунки замість витрачання їх на першочергові і невідкладні заходи; чи не допускались факти безгосподарності, марнотратства, непродуктивного використання бюджетних коштів, державного і комунального майна. У разі виявлення витрачання бюджетних коштів не за цільовим призначенням ревізори повинні поставити питання про припинення фінансування, повернення до бюджету витрачених не за цільовим призначенням коштів та притягнення винних осіб до відповідальності.
Перевірці підлягають і питання правильності нарахування і своєчасності перерахування до бюджетів усіх рівнів дивідендів на державну (комунальну) частку майна у статутних фондах відкритих акціонерних товариств, а також орендної плати та інших неподаткових платежів.
У процесі виконання бюджету можуть утворитись вільні бюджетні кошти за рахунок додатково одержаного доходу і перевищення доходів над видатками. Ці кошти не підлягають вилученню органами державної виконавчої влади вищого рівня і можуть бути вкладені у господарські заходи, в акції та інші цінні папери, а також можуть бути використані для надання процентних та безпроцентних позичок.
Суми перевищення доходів над видатками, що утворились на кінець року, можуть спрямовуватися на додаткове фінансування житлово-комунального господарства, установ та закладів освіти, охорони здоров'я і соціального забезпечення, на допомогу громадянам, які потребують соціального захисту, та на інші цілі. На додаткові видатки складаються кошториси і затверджуються в тому самому порядку, що й основні кошториси. Оцінюючи правильність виділення з бюджету додаткових асигнувань, слід установити наявність джерел покриття додаткових видатків і перевірити їх цільове використання.
Рішення про використання вільних бюджетних коштів приймає відповідний орган державної виконавчої влади та місцевого самоврядування з наступним затвердженням цих рішень відповідними радами. Перевіряючи роботу фінансових органів, потрібно звернути увагу на те, чи не спостерігалися факти спрямування коштів бюджету на депозитні рахунки в банках (як за ініціативою фінансового органу, так і відповідно до рішення органу виконавчої влади) з посиланням на те, що нібито в бюджеті є тимчасово вільні кошти, хоч фактично окремі видатки, передбачені бюджетом, своєчасно не фінансувалися.
Ревізуючи роботу фінансового органу, необхідно з'ясувати, чи отримувались позички для покриття тимчасових касових розривів, що виникають під час виконання загального фонду місцевого бюджету, їх обґрунтованість і дотримання встановлених строків погашення. Доцільно перевірити і їх використання. У разі використання цих коштів не за призначенням видача позики має бути припинена.
У Бюджетному кодексі України визначено, що бюджетні позички можуть отримуватись у фінансово-кредитних установах на термін до трьох місяців, але у межах поточного бюджетного періоду. Порядок отримання таких позичок визначається Міністерством фінансів України.
Іноді мають місце факти, коли виконавчі органи ставлять питання про надання їм позичок і одночасно приймають рішення про видачу позичок суб'єктам господарювання (особливо недержавного сектору економіки) за умови, що не було забезпечене своєчасне і в повних обсягах фінансування видатків на виплату заробітної плати та інші першочергові і невідкладні заходи, що їх передбачено бюджетом по установах освіти, культури, охорони здоров'я, соціального забезпечення і соціального захисту.
Перевіряючи це питання, слід мати на увазі, що ті суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності і підпорядкування, які сплачують податки, збори та інші обов'язкові платежі до бюджету, можуть фінансуватися з бюджету та отримувати позички відповідно до програм економічного і соціального розвитку регіону, але ці позички не повинні бути безпроцентними чи такими, проценти за які є нижчими від розрахункового рівня інфляції на період позички.