Сторінка
2
Монета вперше з”явилася, коли окремі товаровиробники для полегшення обміну товарів отримали дозвіл на виготовлення металевого еквіваленту. Карбування монет було стихійне. не було заканодавчого обмеження для випуску їх в обіг. Спочатку монети карбувалися з різних металів і були різними за формою, вагою і зовнішнім виглядом.З часом виявилось, що є певні метали, монети з якихмають більшу міцьність. довше зберігаються і т. ін. Товарне виробництво зростало і зазначені характеристики набували особливого значення.
На певному етапі від різноманітних металів при виробництві грошей суспільство перейшло до срібла і золота з причин їх особливих якостей. Закріплення в обігу золотих і срібних монет в економічній літературі наз. біметалізмом.
З появою масштабних операцій обміну висуваються нові вимоги до грошей.Найбільшою вимогою стає економічність. Завдяки конкретним фізичнім та хімічним якостям роль еквіваленту закріплюється за золотом. характеристики золота:
* здатність довго зберігатися
* портативність
* однорідність
* особливі фізичні та хімічні якості
* відносна рідкість у природі
На певному етапі розвитку товарного виробництва кількість золота та можливості його потунцийного видобутку почали відставати від темпів зростання виробництва товарів, золота почало невистачати для зодоволення потреб товарного обміну. Товарний обіг вимушений пристосуватися до іншого загального еквіваленту, виникли паперові гроші.
Перша поява паперових грошей у Китаї, у Західній Європі паперові гроші затвердилися у обігу в 16-17ст. З початку - паралельний обіг золотих та паперових грошей. Головна причина неможливочті відмови від золотих монет - національні традиції.
Паперові гроші - нерозмінні на метал знаки вартості, що наділені державою примусовим курсом і обов”язкові до застосування у всіх видах розрахунків та платежів.
На відміну від повноцінних грошей (монет), номінал і реальна вартість паперових грошей не співпадали. Паперові гроші - перша відома неповноцінна форма грошей.
Кредитні гроші відрізняються від паперових грошей механізмом емісії. Мотив 7.для їх випуску в обіг - наявність конкретних програм і об”єктів, що потребують коштів. На відміну від паперових, кредитні гроші повинні мати під собою конкретну товарну основу. Теоретично кредитні гроші містять у собі механізм обов”язкового повернення до емітента. На практиці в умовах зростаючих бюджетних дефіцитів країн відбулося поступове стирання межі між паперовими та кредитними грошима. З причини фактичної втрати здатності повертатися до емітента кредитні гроші в обігу перетворилися на паперові. Найбільш відомі кредитні гроші у обігу:
* вексель
* чек
В обігу розрізняють :
* готівкові
* допозитні
* електронні форми грошей.
Сучасні платіжні засоби затвердилися в обігу завдякивпливу держави.
4. Вартість грошей.
Реалії свідчатьпро роздвоєння вартості грошей як грошей і грошей як товару. При виконанні золотом функциї загального еквіваленту його вартість як товару раегувала на зміну потреб в цьому товарі. Якщо розглядати гроші як гроші, то додатковий фактор зміни їх вартості - зміна суспільних потреб в грошах, динаміка золотих запасів, попередні заощадження та ін.
Найбільш чуттєво реагувала на зміну вартості золота монета. Під вплівом обігу зменшувалася цінність монети (стиралась, деформувалась та ін.), але номінальна вартість монети не змінювалась. Т. ч. монета продовжувала бути засобом обігу і платежу. Номінальна і реальна вартість монети могли не співпадати і під впливом 8.розвитку видобування золота.Вартістьмонети могла зменшуватись,але деякий час суспільство продовжувало приймати її як повноцінну.
Економічна теорія пояснює інерційність номінальної вартості золота як грошей в порівнянні з золотом як товаром факторами:
* існує зв”язок золотих монет в обігу з рівнем цін на товари;
* втручання держави в грошове господарство; у суб”єктів ринку зростає відчуття гарантованості вартості даної монети.
З переходом до неповноцінних форм грошей номінальна і реальна в постійному дисонансі (не співпадають). Існує беззаперечний зв”язок між зміною вартості грошей і економічними процесами. Знецінення грошової маси в часі може розглядатися як причина економічних роблем і навпаки.
Функції грошей.
Виділяють п”ять функцій грошей:
* міра вартості
* засіб обігу
* засіб платежу
* засіб нагромадження
* світові гроші
Міра вартості - функція, в якій гроші виступають як засіб вимірювання вартості товарів і засіб їх порівняння. Завдяки цій функції всі товари стають якісно однорідними і кількісно вимірюваними. За умов обігу золотих монет існувала категорія масштаб цін- вагова килькість благородного металу, що прийнята в державі за грошову одиницю.
З переходом до неповноцінних грошей масштаб цін вмирає, бо держава закріплює за грошовою одиницею курс,який не зв”язаний з вартістю золота. Своєрідний варіант масштабу цін в сучасних умовах - товарний вміст грошової одиниці.
Міра вартості - функція. в якій гроші функціонують ідеально.
Засіб обігу - гроші розривають межі товарного обміну. Товарна метаморфоза Т-Г-Т’ завдяки грошам може розріватися на два акти: Т-Г і Г-Т’. Це - новий етап розвитку товарних відносин. Якщо в догрошовому господарстві обмін товарів мав форму Т-Т’, це означало, що не було можливості накопичувати кошти і пошук потенційного партнера для товарообміну перетворився на перманентний процес.
З появою цієї функції була досягнута дуже важлива мета - товаровиробники отримали змогу розірвати часову і просторову межу обміну.
Гроші виконують цю функцію реально.
Сфера використання грошей як засобу платежу і засобу обігу - більша частина економічного обороту країни.
Засіб платежу -гроші виступають як миттєвий посередник при товарообміні. Ін словами, гроші допомагають продавцю і покупцю вдоволбнити свої потреби в найбільш зручній формі.Цю функцію гроші виконують реально
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Сучасна практика податкового стимулювання інвестиційної активності в індустріально розвинених країнах
Проблеми забезпечення виконання доходної частини бюджету
Основи ризик-менеджменту у діяльності фінансових посередників
Економічна сутність страхування та формування фінансів страхового ринку
Фінансування заходів з управління радіоактивними відходами