Сторінка
4

Ф’ючерсний ринок та його особливості

Якщо припустити, що на дату поставки ф’ючерсна ціна встановилася вище за спотову, арбітражер купує ф’ючерсний контракт і продає актив на ринку. За ф’ючерсним контрактом йому поставляють актив, і він розраховується за його допомогою по касовій угоді. Різниця між ціною спот на базовий актив і ф’ючерсною ціною складе прибуток арбітражера.

В першому випадку учасники ринку, що прагнуть одержати арбітражний прибуток, починають активно продавати контракти і пропозиція контрактів на ринку зростає, в результаті чого знижується ціна. Одночасно вони починають купувати відповідні активи на ринку спот, і ціна цих активів зростає через збільшення попиту. В підсумку ф’ючерсна і спотова ціни стають однаковими або близькими за значенням.

У другому випадку інвестори починають активно продавати активи, що лежать в основі ф’ючерсного контракту, в результаті чого їх ціна знижується. Одночасно арбітражери скуповують ф’ючерсні контракти, в підсумку підвищується ф’ючерсна ціна, що призводить знову до рівності ф’ючерсної та спотової цін.

Висновки

До строкових валютних операцій, які здійснюються на валютних біржах та валютних відділах товарних і фондових бірж, належать також ф'ючерсні валютні операції і опціони.

Ф'ючерсні валютні операції — це строкові угоди на біржах, що являють собою купівлю-продаж золота, валюти, фінансових та кредитних інструментів за фіксованою в мо­мент укладання контракту ціною, з виконанням операції через певний проміжок часу (більше від трьох днів і до двох-трьох років). Розрахунки здійснюються через клірингову палату, яка виступає посередником між продавцем та по­купцем і гарантує виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як видно, сутність ф'ючерсних валютних операцій дещо подібна до форвардних. Так, ф'ючерсні операції, як і форвардні, здійснюються з поставкою валюти на термін понад три дні з дня укладання контракту, при цьому ціна виконання кон­тракту в майбутньому визначається в день його підписання.

Однак при видимій зовнішній подібності існують такі суттєві відмінності ф'ючерсних валютних операцій від фор­вардних:

• якщо форвардні операції здійснюються на міжбанківському валютному ринку, то ф'ючерсні — переважно на біржо­вому, що приводить до визначення термінів і обсягів опе­рацій за форвардними контрактами на основі взаємної домов­леності сторін, тоді як умови виконання ф'ючерсних кон­трактів прив'язані до певних дат роботи бірж (наприклад, перший понеділок кожного третього місяця), тобто стандар­тизовані за термінами, обсягами та умовами поставок;

• індивідуальні контракти, що укладаються між клієнтом і банком при форвардних валютних операціях, як правило, більш дорогі порівняно із стандартизованими ф'ючерсними контрактами. Завдяки цьому форвардні операції супрово­джуються більшою маржею (спредом) і призводять до більших витрат для клієнта порівняно з ф'ючерсними;

• доступ на форвардні валютні ринки для невеликих фірм обмежений, оскільки мінімальна сума для укладання кон­тракту становить у переважній більшості випадків 500 тис. дол. США. Ф'ючерсний ринок доступний як для індивіду­альних, так і малих інституціональних інвесторів;

• якщо форвардні валютні операції на 95% закінчуються поставкою валюти за контрактом, то ф'ючерсні операції, на­впаки, на 95% закінчуються укладанням зворотної (офсет­ної) угоди, при якій не здійснюється реальної поставки ва­люти, а учасники цієї операції одержують лише різницю між початковою ціною укладання контракту і ціною, що існує на день здійснення зворотної (офсетної) угоди;

• при формуванні форвардного валютного контракту набір валют практично не обмежений. Ф'ючерсні валютні операції здійснюються з обмеженим набором, як правило, резервних валют — долара США, німецької марки, французького фран­ка, японської єни, англійського фунта стерлінгів тощо.

Загострення суперництва між російськими біржами змушує їх шукати партнерів у сусідніх країнах, зокрема в Україні. Президент Російської фондової біржі РТС (Російська торгова система) Олег Сафонов запропонував українській Першій фондовій торговій системі (ПФТС) створити спільну біржу для торгівлі строковими контрактами. Він вбачає перспективним об’єднання фондових ринків кількох країн СНД (насамперед Росії, України і Казахстану) у велику «строкову біржу».

Дивно, що російського організатора фондової торгівлі зацікавив саме ф’ючерсний ринок. Адже в Україні цей сегмент практично відсутній, до того ж на ПФТС торгівля строковими контрактами не проводиться. Номінально лише на двох з восьми українських бірж відбувається торгівля строковими інструментами.

Проте фактично опціони Укртелекому на Українській міжбанківській валютній біржі та опціони Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату на Українській фондовій біржі є не ринковими, а технічними фінансовими інструментами. Та й обсяги торгів порівняно з Росією вельми незначні. За підсумками першого кварталу поточного року обсяг торгівлі ф’ючерсними інструментами на українських біржах становив близько $50 млн.

Водночас у Росії обсяги ф’ючерсних операцій за останній рік зросл удвічі. Основними біржами-конкурентами є Московська міжбанківська валютна біржа (ММВБ) і РТС. Лише денні обороти за ф’ючерсними контрактами на ММВБ сягають позначки $100 млн, а на РТС — $30 млн.

На сьогодні ці біржі обслуговують різні ф’ючерсні інструменти. ММВБ спеціалізується на валютних ф’ючерсах, у яких базовий актив — долар чи євро. А РТС організувала ф’ючерсну торгівлю корпоративними цінними паперами.