Сторінка
2

Ринок облігацій. Оцінка якості облігацій. Рейтинги

Частка банків на ринку послуг з андерайтингу облігацій за І півріччя 2003 р. в Україні

На практиці розрізняють два типи андерайтингу. договірний та конкурсний. У разі розміщення емісії невеликої компанії напевне застосовуватиметься договірний тип або укладатиметься угода безпосередньо між емітентом та андерайтером. У разі конкурсного розміщення фінансові посередники можуть конкурувати за отримання права на первісну пропозицію цінного паперу інвесторам. Ця ситуація виникає при розміщенні великих емісій відомих емітентів. У цьому разі для подолання конкуренції може бути створений емісійний консорціум. Емісійний консорціум — це тимчасове товариство на основі публічного права. У його основу покладено консорціальний договір, що визначає цілі консорціуму, склад його учасників, керівництво, порядок розподілу прибутків та збитків, відповідальність учасників і термін його діяльності. Метою емісійного консорціуму може бути не тільки випуск та первинне розміщення цінних паперів, а й введення їх у біржовий обіг, підтримка курсу та ін. Якщо в консорціальному договорі визначено довготривалу ціль, наприклад, розміщення державних позик, він може існувати тривалий період.

До способів первинного розміщення належать і такі:

• конкурентні торги — компанія після визначення умов емісії реалізує її обмеженому колу фінансових посередників у вигляді аукціонного торгу. Ціна розміщення встановлюється за принципом аукціону: власником цінних паперів стає інвестор, який запропонує найвигідніші умови;

• створення великими компаніями власних фінансових підрозділів без посередництва інвестиційних банків чи брокерів з метою економії витрат розміщення.

Оцінка якості облігацій. Рейтинги

Якість і надійність цінного паперу є суттєвим фактором динаміки їх продажу на фондовому ринку. При визначенні якості цінного паперу, вже на етапі емісії враховуються платоспроможність емітента цінного паперу, його фінансова стабільність, стан матеріальних та нематеріальних активів, розмір і структура боргу, якість управлінського персоналу, прогнози розвитку галузі та інші чинники. У більшості країн, якщо цінний папір не зазнав відповідної оцінки, він не буде допущений до продажу широкому колу інвесторів. Що вищий ризик несплати, то нижчу якість має цінний папір; що вища якість цінного папера, тим нижчий відсоток за ним сплачується.

Здійснюються різні рейтинги інвестиційних агентств (Standart's end Poor's, Moody's); при цьому цінні папери розподіляються на класи за їх якістю.

Рейтинги облігацій

Ринок векселів

Вексель — це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника сплатити після настання певного строку відповідну суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Особливості векселя:

• це абстрактне боргове зобов'язання (його текст не містить будь-яких пояснень щодо появи грошового боргу);

• обов'язковість оплати згідно з положеннями, що містяться у векселі (беззастережність);

• виписується на порівняно короткий період (формально в межах року, фактично найчастіше на один-три місяці);

• предметом вексельного зобов'язання можуть бути лише гроші, тобто кошти у формі національної чи іноземної валюти;

• виникнувши на основі комерційної угоди (контракту, договору), вексель з часом відокремлюється від неї.

Функції векселя:

• оформлення короткострокового кредиту, наприклад, коли постачальник продукції зацікавлений у її реалізації покупцю, але той на час укладення угоди не має необхідних коштів. У цьому разі постачальник у рахунок майбутнього платежу бере з покупця вексель, сума якого з урахуванням платежу і процентів за кредит як правило, перевищує суму товарної угоди;

• платежу дає змогу отримати гроші, не чекаючи строку платежу; його можна продати або закласти в заставу в комерційний банк. Придбавши вексель, банк до настання строку оплати утримує його у себе, стягуючи при цьому певну суму (обліковий процент), тобто купує векселі зі знижкою або з дисконтом. У цьому разі банк перебирає на себе функцію кредитора, а при настанні строку сплати стягує борг з векселедавця;

• контролю за виконанням зобов'язань суб'єктами господарського життя;

• скорочення грошової та кредитної маси в обігу, а отже, і стримування інфляції.

Види векселів: простий та переказний. Простий вексель є безумовним зобов'язанням векселедавця (боржника) сплатити векселедержателю фіксовану суму грошей із зазначенням строку та місця оплати, за розпорядженням кого повинна бути здійснена оплата, а також дати підписання векселя. Переказний вексель (тратта) — це наказ векселедавця (трасанти) платнику (трасату) виплатити фіксовану суму грошей у вказаний період третій особі (ремітенту). Платник стає боржником за векселем після того, як погодиться на його сплату (акцепт). Векселедержатель, що записаний у векселі, називається першим векселедержателем (ремітентом). При подальшому передаванні векселя законним векселедержателем є особа, яка гарантує своє право на безперервній кількості переказних записів на векселі (індосаментів).

Розглянемо основні форми векселів.

Комерційний вексель (commercial bill). Виписується для фінансування торгових чи інших комерційних операцій.

Фінансовий вексель. За цим векселем не стоїть конкретна товарна угода, він оформляє міжбанківські боргові відносини.

Казначейський вексель (treasure bill). Це цінний папір, що емітується державою з метою забезпечення короткострокового фінансування (на 3, 6 чи 12 місяців). Казначейські векселі, що виписуються на пред'явника, переважно фіксують зобов'язання уряду і продаються від його імені банкам, іншим кредитним установам і корпораціям з метою отримання готівки для покриття поточного бюджетного дефіциту.

В умовах сучасної ринкової економіки векселі стали об'єктом купівлі-продажу та формою інвестування капіталу на короткий період з метою отримання доходу, тобто перетворились на особливий вид цінних паперів.