Сторінка
3

Ринок облігацій. Оцінка якості облігацій. Рейтинги

Найпоширенішим способом розрахунків за векселями стало їх інкасування в комерційних банках. Інкасування векселів — це банківська розрахункова операція, за допомогою якої комерційний банк за дорученням клієнта-векселедержателя бере на себе відповідальність за пред'явлення векселя платникові та отримання в зазначений строк належних платежів за відвантажені товарно-матеріальні цінності й надані послуги і зараховує їх на рахунок клієнта. Оплачений вексель повертається боржникові з відповідною поміткою. У разі несплати векселя банк передає його до опротестування, а потім повертає кредиторові.

Облік, або дисконт, векселів полягає в тому, що банк, обліковуючи вексель, негайно сплачує його вартість пред'явникові, а платіж отримує лише з настанням зазначеного у векселі строку. Економічна сутність цієї операції полягає в достроковій грошовій реалізації векселя його держателем банку і перетворенні комерційного кредиту на банківський. Процес обліку векселів виникає внаслідок того, що продавець продукції, ставши векселедержателем, під впливом нерівномірності надходжень і видатків у процесі своєї виробничо-комерційної діяльності відчуває нагальну потребу у грошах для розрахунку з власними кредиторами. Сукупність операцій комерційних банків з обліку векселів утворюють обліковий (дисконтний) ринок.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000.

2. Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР // ВВР України. — 1996.

3. Закон України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" від 15 березня2001 р.№2299-111//ВВРУкраїни.—2001.

4. Закон України "Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 10 грудня 1997 р. № 71097-ВР //ВВР України. —1997.

5. Закон України "Про обіг векселів в Україні" від 5 квітня 2001 р. № 2314-ІП // ВВР України.—2001.

6. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18 червня 1991 р. № 1201/ВР, із змін, і допов. // ВВР України. — 1991.

7. Буренин А. Н. Рынки производных финансовых инструментов. — Μ.: ИНФРА-М, 1996.

8. Губсъкий Б. В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. — К.: Наук, думка, 1998.

9. Денисенко М. П. Основи інвестиційної діяльності: Підручник. —К.: Алер-та, 2003.

10. Жуков Ε. Φ. Ценные бумаги и фондовые рынки. — М.: Банки и биржи, 1995.

11. Загорсъкий В. С. Ринок цінних паперів. — Львів, 1995.

12. Иванов В. М. Финансовый рынок. —К.: МАУП, 1999.

13. Инвестиционно-финансовый портфель (Книга инвестиционного менеджера. Книга финансового посредника) / Отв. ред. Ю. Б. Рубин, В. И. Сол-даткин. —М., 1999.

14. Інвестування: Навч.-метод, посіб. / А. А. Пересада та ін. — К.: Вид-во КНЕУ,2001.