Сторінка
3

Фінансове планування капіталовкладень

,

де: -ефективна вартість позичкового капіталу;

- ставка податків;

- номінальна процентна ставка за користування позичковим капіталом.

Визначення середньозваженої вартості капіталу інвестиційного проекту.

Щоб остаточно розв’язати питання про вибір довгострокових засобів фінансування операцій підприємства, недостатньо лише обчислити кошти того, чи іншого капіталу. Необхідно проаналізувати та з’ясувати, як новообраний капітал може вплинути на загальну вартість капіталу інвестиційного проекту. Загальна вартість капіталу інвестиційного проекту визначається як сердньозважена вартість усього використовуваного капіталу. Середньозважена вартість капіталу (СЗВК) може бути обчислена після визначення вартості окремих компонентів капіталу. Це обчислення проводиться шляхом множення вартості кожного виду капіталу на їх частку (питому вагу) у структурі капіталу підприємства (інвестиційного проекту) і підсумування одержаних величин:

СЗВК = ,

де: - відповідно частка (питома вага) позичкового капіталу, привілейованих акцій, власного капіталу;

- вартість відповідних компонентів капіталу;

- ставка податку на прибуток.

Аналіз беззбитковості та цільове планування прибутку

Загальні витрати підприємства (незалежно від того, чи включаються вони до собівартості продукції) можна поділити на змінні та постійні.

Змінні витрати – це витрати, які прямо пропорційно залежать від обсягу виготовленої продукції.

Постійні витрати – це витрати, які не залежать від зміни обсягів виробництва

Мета аналізу беззбитковості — визначення обсягу продукції, для якого обсяг виручки від продажів дорівнює витратам. Коли обсяг продажів нижчий цієї точки, фірма зазнає збитків, а в точці, де виручка дорівнює витратам, фірма веде бізнес беззбитково.

Точкою беззбитковості (Break-even point) називається ситуація за якою загальні доходи дорівнюють загальним витратам.

Розрахунок точки беззбитковості

Точка беззбитковості (ВЕР) у натуральному виразі розраховується за формулою:

,

Маржинальний доход — це різниця між виручкою від реалізації продукції та змінними витратами на її виробництво. Величина маржинального доходу повинна покривати постійні витрати та забезпечувати необхідне значення прибутку.

МД = V- Сзмін , де

МД – маржинальний доход;

V –виручка від реалізації;

Сзмін - змінні вмтрати.

Маржинальний доход на одиницю продукції — це різниця між ціною одиниці продукції та середніми змінними витратами на одиницю продукції. Величина маржинального доходу на одиницю продукції залишається незмінною доки не зміниться ціна одиниці продукції і змінні витрати на одиницю продукції.

Для розрахунку точки беззбитковості в грошових одиницях постійні витрати відносять до коефіцієнту маржинального доходу. Коефіцієнт маржинального доходу — це відношення маржинального доходу від реалізації одиниці продукції до її ціни.

Точка беззбитковості (ВЕР) у вартісному виразі розраховується за формулою:

= ,

де Cпост — постійні витрати; Cзмін - змінні витрати; V – обсяг реалізації.

Коефіцієнт маржинального доходу – це відношення маржинального доходу на одиницю продукції до ціни за одиницю продукції.

Кмд = .

Продовженням аналізу беззбитковості є цільове планування прибутку. Головною метою цього аналізу є визначення обсягу продажів при якому підприємство отримає запланований прибуток.

Запланований обсяг реалізації у натуральному виразі розраховується за формулою:

де: Vнат – запланований обсяг реалізації; ТР – запланований розмір прибутку.

Запланований обсяг реалізації у вартісному виразі розраховується за наступною формулою:

=

Запас міцності — це величина, на яку фактичний обсяг реалізації перевищує обсяг реалізації в точці беззбитковості. Запас міцності відображає граничну величину можливого зниження обсягу продажу без ризику зазнати збитків.

Запас міцності може розраховуватись в абсолютної та відносної формах:

Запас міцності ($) = Обсяг реалізації – BEP

Запас міцності (%) = Запас міцності ($) / Обсяг реалізації

При управлінні структурою поточних витрат слід враховувати ефект виробничого важеля (лівереджу). Виробничий (операційний) важіль — це залежність прибутку від структури витрат, яка обумовлена зміною обсягу виробництва; він показує, на скільки відсотків збільшиться прибуток від збільшення виручки на 1%.

Операційний важіль використовується для прогнозу зміни чистого прибутку в разі відповідної зміни обсягу виручки. Для розрахунку величини операційного важеля використовується наступна формула:

Операційний важіль = =