Сторінка
2

Управління державними фінансами

За структурою власності фінанси суб'єктів господарювання по­діляють на приватні, змішані та державні. Специфіка фінансів виз­начається також організаційно-правовою формою підприємства. Так, для фінансів орендних підприємств характерний такий важливий елемент, як система орендних платежів. Фінанси акціонерних то­вариств мають специфіку, що зумовлюється властивим акціонер­ній формі власності способом мобілізації грошових коштів (прода­жем акцій та облігацій), розподілу одержаного доходу у вигляді прибутку (дивіденди акціонерам, відсотки власникам облігацій, тантьєми[1] менеджерам тощо).

4. Фінанси населення — це грошові фонди, які формуються у жителів країни із доходів, отриманих на основі трудової, госпо­дарської та інших видів діяльності.

Наведені елементи фінансової системи взаємопов'язані. Так, з одного боку, фінанси суб'єктів господарювання та фінанси насе­лення є джерелом ресурсів для державних фінансів, насамперед на них націлені існуючі для цього мобілізаційні механізми — податко­ва система, система страхових і пенсійних відрахувань, митні, рентні та інші платежі. З іншого боку, ресурси, сконцентровані в державних фінансах, знову спрямовуються в господарство країни у вигля­ді капіталовкладень, субсидій і дотацій підприємствам, а також на­селенню у формі різних витрат соціального характеру.

Фінанси суб'єктів господарювання та населення пов'язані не лише з державними фінансами, а й між собою. Так, насамперед на підприємстві (фірмі) населення (в порядку оплати праці) одержує основну частину своїх фінансових ресурсів.

5. Позабюджетні фонди, що займають особливе місце в системі фінансів, класифікують за такими принципами:

1. за визначенням статусу їх власності (державні, недержавні);

2. за територіально-галузевою належністю (загальнодержавні, регіональні, наприклад позабюджетні фонди місцевих Рад, галу­зеві, благодійні);

3. за цільовою спрямованістю (соціальна допомога, технічний розвиток, сприяння підприємництву, а також за загальнодержав­ною і регіональною програмами тощо).

Державні позабюджетні фонди (пенсійний, фонд соціального страхування, фонд охорони природного навколишнього середови­ща, приватизації, підтримки підприємництва, інноваційний, розвитку шляхового господарства та ін.) створюються за рахунок закріпле­них джерел (в тому числі державного бюджету). Кошти цих фондів спрямовуються на державне соціальне страхування й забезпечен­ня населення, а також на державні програми розвитку відповідних галузей економіки (в тому числі невиробничої сфери).

Так, у фонд приватизації надходять кошти від приватизації майна загальнодержавної власності. Пенсійний фонд утворюється за раху­нок відрахування від коштів соціального страхування, від заробітної плати робітників і службовців. Призначення фонду зайнятості населення-полягає у фінансовому забезпеченні заходів держави щодо підтрим­ки прийнятного рівня безробіття, виплаті відповідної допомоги тощо.

Суб'єктам господарювання під державні програми кошти з цих фондів надаються у двох видах: фінансування і безвідсоткової по­зики.

Недержавні позабюджетні фонди формуються за рахунок дже­рел, які зазначені в їхніх статутах (наприклад, благодійний фонд). Держава може підтримувати ці фонди встановленням податкових пільг на їхні вторинні доходи, якщо вони одержані за рахунок від­сотків або дивідендів від вкладень у державні облігації або цінні папери банків і підприємств. Податковим пільгам мають підлягати також кошти, спрямовані на фінансування загальнодержавних про­грам на позикових безвідсоткових умовах.

Державним фінансам (державні бюджетні та позабюджетні фон­ди) належить провідна роль у всій фінансовій системі. Це своєрідний барометр, що відбиває загальний стан економіки, потужний чинник, що визначає її розвиток.

Через державні фінанси перерозподіляється значна частина ВВП країн з розвиненою економікою: в Японії— 1/3, Франції — більше ніж 1/2, Швеції — 2/3 тощо, в Росії — 1/2. В Україні за роки незалежності мало місце зростання частки ВВП, що розподіляється через бюджет, до половини і більше (див. Табл. 2.1).

Таблиця 2.1.

Зведений бюджет України у 1992 – 2002 роках[2]