Сторінка
2
За структурою власності фінанси суб'єктів господарювання поділяють на приватні, змішані та державні. Специфіка фінансів визначається також організаційно-правовою формою підприємства. Так, для фінансів орендних підприємств характерний такий важливий елемент, як система орендних платежів. Фінанси акціонерних товариств мають специфіку, що зумовлюється властивим акціонерній формі власності способом мобілізації грошових коштів (продажем акцій та облігацій), розподілу одержаного доходу у вигляді прибутку (дивіденди акціонерам, відсотки власникам облігацій, тантьєми[1] менеджерам тощо).
4. Фінанси населення — це грошові фонди, які формуються у жителів країни із доходів, отриманих на основі трудової, господарської та інших видів діяльності.
Наведені елементи фінансової системи взаємопов'язані. Так, з одного боку, фінанси суб'єктів господарювання та фінанси населення є джерелом ресурсів для державних фінансів, насамперед на них націлені існуючі для цього мобілізаційні механізми — податкова система, система страхових і пенсійних відрахувань, митні, рентні та інші платежі. З іншого боку, ресурси, сконцентровані в державних фінансах, знову спрямовуються в господарство країни у вигляді капіталовкладень, субсидій і дотацій підприємствам, а також населенню у формі різних витрат соціального характеру.
Фінанси суб'єктів господарювання та населення пов'язані не лише з державними фінансами, а й між собою. Так, насамперед на підприємстві (фірмі) населення (в порядку оплати праці) одержує основну частину своїх фінансових ресурсів.
5. Позабюджетні фонди, що займають особливе місце в системі фінансів, класифікують за такими принципами:
1. за визначенням статусу їх власності (державні, недержавні);
2. за територіально-галузевою належністю (загальнодержавні, регіональні, наприклад позабюджетні фонди місцевих Рад, галузеві, благодійні);
3. за цільовою спрямованістю (соціальна допомога, технічний розвиток, сприяння підприємництву, а також за загальнодержавною і регіональною програмами тощо).
Державні позабюджетні фонди (пенсійний, фонд соціального страхування, фонд охорони природного навколишнього середовища, приватизації, підтримки підприємництва, інноваційний, розвитку шляхового господарства та ін.) створюються за рахунок закріплених джерел (в тому числі державного бюджету). Кошти цих фондів спрямовуються на державне соціальне страхування й забезпечення населення, а також на державні програми розвитку відповідних галузей економіки (в тому числі невиробничої сфери).
Так, у фонд приватизації надходять кошти від приватизації майна загальнодержавної власності. Пенсійний фонд утворюється за рахунок відрахування від коштів соціального страхування, від заробітної плати робітників і службовців. Призначення фонду зайнятості населення-полягає у фінансовому забезпеченні заходів держави щодо підтримки прийнятного рівня безробіття, виплаті відповідної допомоги тощо.
Суб'єктам господарювання під державні програми кошти з цих фондів надаються у двох видах: фінансування і безвідсоткової позики.
Недержавні позабюджетні фонди формуються за рахунок джерел, які зазначені в їхніх статутах (наприклад, благодійний фонд). Держава може підтримувати ці фонди встановленням податкових пільг на їхні вторинні доходи, якщо вони одержані за рахунок відсотків або дивідендів від вкладень у державні облігації або цінні папери банків і підприємств. Податковим пільгам мають підлягати також кошти, спрямовані на фінансування загальнодержавних програм на позикових безвідсоткових умовах.
Державним фінансам (державні бюджетні та позабюджетні фонди) належить провідна роль у всій фінансовій системі. Це своєрідний барометр, що відбиває загальний стан економіки, потужний чинник, що визначає її розвиток.
Через державні фінанси перерозподіляється значна частина ВВП країн з розвиненою економікою: в Японії— 1/3, Франції — більше ніж 1/2, Швеції — 2/3 тощо, в Росії — 1/2. В Україні за роки незалежності мало місце зростання частки ВВП, що розподіляється через бюджет, до половини і більше (див. Табл. 2.1).
Таблиця 2.1.
Зведений бюджет України у 1992 – 2002 роках[2]
Mлрд. крб. | Млрд. грн. | ||||||||||
1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001*2 | 2002*2 | |
Бюджет |
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
Доходи | 1227,5 | 49621,8 | 523092,6 | 20,7 | 30,2 | 28,1 | 28,9 | 32,9 | 49,1 | 54,9 | 61,9 |
Видатки | 1919,7 | 57248,7 | 630647,0 | 24,3 | 34,2 | 34,3 | 31,2 | 34,8 | 48,1 | 55,5 | 60,3 |
Дефіцит | 692,2 | 7626,9 | 107554,4 | 3,6 | 4,0 | 6,2 | 2,3 | 1,9 | - 1,0*1 | 0,6 | -1,6*1 |
У відсотках до ВВП | |||||||||||
Доходи | 24,4 | 33,5 | 43,5 | 38,0 | 37,0 | 30,1 | 28,2 | 25,2 | 28,9 | 26,9 | 28,0 |
Видатки | 38,1 | 38,6 | 52,4 | 44,6 | 41,9 | 36,7 | 30,4 | 26,7 | 28,3 | 27,2 | 27,3 |
Дефіцит | 13,7 | 5,1 | 8,9 | 6,6 | 4,9 | 6,6 | 2,2 | 1,5 | - 0,6*1 | 0,3 | -0,7*1 |
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Фінансування освіти в контексті реалізації інноваційної моделі розвитку економіки України
Функції Міністерства фінансів в забезбеченні фінансової політики
Державний Пенсійний фонд. Державний інноваційний фонд
Концептуальні основи діяльності фінансових посередників
Валютно – курсова політика України: правові засади, валютний контроль та проблеми валютних відносин