Сторінка
2

Система фінансових планів і їх взаємозв’язок

Складений кошторис вміщує три великих розділи:

1.Баланс доходів та видатків;

2.Виробничі показники.

3.Розрахунки та обґрунтовування видатків та доходів.

В 1-му розділі щодо видатків вказують:

- матеріальні та прирівняні до них витрати;

- фонд заробітної плати;

- фонд виробничого та соціального розвитку;

- фонд матеріального стимулювання;

- інші фонди та резерви.

В 1-му розділі щодо доходів вказують:

- фінансування з бюджету;

- додаткові платні послуги населенню;

- надання послуг за договорами організаціям;

- інші надходження;

- виручка від здачі в оренду приміщень та обладнання.

Баланс видатків та доходів за кошторисом надається в річному численні з щоквартальною розбивкою.

У всіх розділах кошторису наводяться планові та звітні дані поточного року, що дозволяє порівняти їх з показниками планового року.

Фінансовий план виробничого підприємства будується у формі балансу доходів та видатків.

До доходів та надходжень коштів належать прибуток та амортизаційні відрахування; кошти від продажу цінних паперів, пайові внески громадян; виручка від реалізації майна, що вибуває, приріст стійких пасивів, мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві; довгострокові позики банків тощо.

До видатків та відрахувань коштів належать - фінансування розвитку науки та техніки, соціального розвитку, сплата відсотків за кредит та погашення довгострокового кредиту.

Взаємини з бюджетом відображають платежі до бюджету з ПДВ, акцизного збору, податку на прибуток та інші платежі, а також отримані з бюджету суми (якщо такі мали місце).

Всі перераховані вище фінансові плани узагальнюються у зведеному фінансовому балансі. Це розрахунковий документ, в якому знаходять відображення рух всіх централізованих та децентралізованих фінансових ресурсів як за джерелами формування, так і за видатками.

Щодо доходної частини фінансового балансу - в ній знаходить відображення:

·прибуток підприємств,

·доходи від лісового господарства,

·відрахування підприємств на соціальні потреби,

·ПДВ,

·акцизний збір,

·амортизаційні відрахування;

·суми страхових внесків за майновим та особистим страхуванням;

·доходи від реалізації держпозик та лотерейних білетів;

·від зовнішньої торгівлі тощо.

У видатковій частині відображають:

·витрати на капіталовкладення;

·на приріст оборотних коштів;

·на соціальні потреби;

·оборону;

·управління;

·утворення резервів;

·виплати страхового відшкодування;

·витрати за держпозикою тощо.

У зведеному фінансовому балансі визначаються напрями використання фінансових ресурсів на утворення фондів відтворення, споживання, нагромадження.

Фінансовий баланс - це фактично зведена фінансова програма економічного і соціального розвитку. Він дає можливість встановити взаємозв’язок матеріальної та вартісної структур ВВП в процесі відтворення на плановий період. Визначити напрями забезпечення планових завдань фінансовими ресурсами.

Ґрунтуючись на зведеному фінансовому балансі визначають фінансові показники ефективності суспільного виробництва, розробляють стратегічні напрями фінансової політики.

Висновок

Фінансові плани складають всі ланки фінансової системи, причому форма фінансового плану, склад його показників відображують специфіку відповідної ланки фінансової системи.

В залежності від сфери функціонування та характеру фінансових відносин фінплани поділяються на централізовані та децентралізовані. До першої групи належать державний бюджет України, бюджет Автономної республіки Крим, фінплан державного майнового та особистого страхування, зведений фінансовий баланс; до другої - фінплани підприємств, організацій та закладів.

Фінансові плани мають забезпечити також оптимальне співвідношення між централізованими та децентралізованими фондами грошових коштів.

За допомогою фінпланів встановлюється раціональне співвідношення між джерелами фінансування капіталовкладень, приросту сукупної суспільної вартості та інших видатків підприємств, визначаються оптимальні пропорції між власними, позичковими та іншими ресурсами.

Бюджетне планування є найважливішою частиною фінансового планування.

Воно уявляє з себе процес визначення обсягу тієї частини фінансових ресурсів, яка за плановий період може бути мобілізованою в державний бюджет та використаною на загальнодержавні цілі.

Використана література:

1. Василик О.Д. Державні фінанси України. - К.: Вища школа. 1997.

2. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.: НІОС. – 2000.– 416с.

3. Опарін В.М. Фінанси.(загальна теорія) - К.: КНЕУ, 1999.

4. Юрій С.1., Бескид Й.М. Бюджетна система України. -К.:НІОС., 2000.