Сторінка
3
2. Аналіз діючого порядку контролю
за виконанням місцевого бюджету
Фінансовий контроль — це цілеспрямована діяльність законодавчих і виконавчих органів державної влади і недержавних організацій на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності в процесі формування, розподілу, використання коштів централізованого і децентралізованого грошових фондів з метою найефективнішого соціально-економічного розвитку всіх суб'єктів фінансових відносин.
Поряд з цим фінансовий контроль сприяє збільшенню і нагромадженню коштів, зростанню рентабельності виробництва, ефективному використанню матеріальних і фінансових ресурсів.
Важливими напрямами фінансового контролю є своєчасне і повне виконання фінансових зобов'язань юридичними і фізичними особами перед бюджетом, дотримання податкового законодавства.
Фінансовий контроль можна умовно класифікувати за певними критеріями:
1. За часом проведення контролю:
-попередній;
-поточний;
-наступний.
2. За суб'єктами контролю:
-фінансовий контроль органів законодавчої влади і місцевого самоврядування;
-фінансовий контроль Адміністрації Президента України;
-фінансовий контроль органів виконавчої влади;
-фінансовий контроль фінансово-кредитних органів;
-відомчий фінансовий контроль;
-внутрішньогосподарський фінансовий контроль;
-громадський фінансовий контроль;
-аудиторський фінансовий контроль.
3. За формою проведення:
-обов'язковий або зовнішній;
-внутрішній або ініціативний.
4. За сферою фінансової діяльності:
-бюджетний;
-податковий;
-валютний;
-кредитний;
-страховий;
-інвестиційний;
-контроль за грошовою масою.
5. За методами проведення:
-перевірки;
-обстеження;
-нагляд;
-аналіз фінансової діяльності;
-спостереження або моніторинг;
-ревізії.
Попередній фінансовий контроль здійснюється на етапі розгляду і прийняття рішень з фінансових та інших питань. Поточний — це контроль за безпосередньою оперативною фінансовою діяльністю. Наступний фінансовий контроль - за фінансовими результатами.
Фінансовий контроль за часом проведення здійснюється безпосередньо працівниками структур, що займаються виробничо-господарською та фінансовою діяльністю, а також власниками фінансових ресурсів.
Основними методами фінансового контролю є ревізії і перевірки. Перевірка - це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій чи їх підрозділів. Результати перевірки оформляються доповідною запискою. Ревізія — це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотримання законодавства з фінансових питань, достовірності обліку і звітності; спосіб документального розкриття недоліків, розтрат, привласнень і крадіжок коштів та матеріальних цінностей, запобігання фінансовим зловживанням. За результатами ревізії складається акт. Ревізії бувають:
- вибіркові (часткові);
- фронтальні (повні);
- планові і позапланові;
- документальні і фактичні,
- комплексні і тематичні.
Відомчий фінансовий контроль здійснюється структурними підрозділами міністерств, відомств, державних комітетів та інших органів державного управління за фінансово-господарською діяльністю підвідомчих їм підприємств, установ та організацій.
До недержавних видів фінансового контролю належить:
1) внутрішньогосподарський фінансовий контроль;
2) громадський фінансовий контроль;
3) аудиторський фінансовий контроль.
Організація контролю та аудиту в Україні здійснюється:
• Міністерством фінансів України;
• Головним контрольно-ревізійним управлінням;
• Головним управлінням Державного казначейства;
• Державною податковою адміністрацією України;
• місцевими державними адміністраціями;
• іншими органами.
Загальний фінансовий контроль здійснює Верховна Рада України та Рахункова палата Верховної Ради України. Діють також ревізійні комісії, що створюються безпосередньо представницькими органами місцевого самоврядування для контролю використання коштів бюджету, позабюджетних, валютних та цільових фондів. Окремі контрольні функції в цій сфері виконують самі представницькі органи місцевого самоврядування та їхні комісії.
В Україні здійснюється загальний контроль за використанням бюджетних коштів і обов'язковий аудит підприємств та організацій, включаючи й комунальний сектор.
У багатьох розвинутих зарубіжних країнах розрізняють внутрішній і зовнішній фінансовий контроль у місцевих органах влади.
Внутрішній фінансовий контроль здійснюється обраними представницькими органами місцевої влади спеціальними комісіями чи комітетами.
Зовнішній фінансовий контроль діяльності місцевих органів влади здійснюється органами державної влади по лінії як виконавчої, так і законодавчої та судової влади. У Франції створено спеціальні органи фінансового контролю за діяльністю місцевої влади - регіональні рахункові палати. Це органи судового характеру. Певні повноваження в цій сфері надано префекту - представнику уряду в регіонах і департаментах. Саме він подає до регіональної рахункової палати матеріали про фінансову діяльність комун та інших органів місцевої влади. Регіональна рахункова палата може зобов'язати місцевий орган влади скасувати рішення, що суперечить закону.
Контроль за виконанням місцевих бюджетів та використанням органами державної виконавчої влади та виконавчими органами місцевих Рад здійснює відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради, які самостійно визначають організаційні форми здійснення такого контролю.
Органи державної виконавчої влади та виконавчі органи місцевих рад разом з органами Міністерства фінансів України здійснюють контроль за станом надходження доходів відповідного бюджету та правильністю використання підприємствами, установами і організаціями виділених їм з відповідного бюджету асигнувань.
Для контролю за використанням державних бюджетних коштів органи Державного казначейства наділяються такими правами: вони можуть здійснювати перевірки грошових документів на підприємствах, в установах і організаціях будь-якої форми власності, включаючи спільні підприємства; застосовувати до порушників штрафні санкції, припиняти операції по рахунках, примусово стягувати використовувані не за призначенням кошти.
Основним контролюючим органом фінансової діяльності є Головна державна податкова адміністрація, до складу якої входять державні податкові інспекції в областях, районах, містах. Завдання та функції її визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Основним завданням Державної податкової адміністрації є забезпечення додержання законодавства про податки, повний облік усіх платників податків та інших обов'язкових платежів у бюджет, здійснення контролю і забезпечення правильності обчислення та сплати цих податків.
Державні податкові інспекції в районах і містах виконують такі функції:
Завантажити реферат