Сторінка
4
З огляду на викладене ринку інструментів позики як елементу ринку позикових капіталів (кредитного ринку) властива наявність позикового капіталу, тоді як ринку інструментів власності — власного капіталу, тобто часток (паїв) власників у власному капіталі компанії.
Широкий вибір інструментів ринку цінних паперів, умов їх випуску, погашення та виплати доходу, різні схеми торгівлі та зв'язків між суб'єктами ринку цінних паперів забезпечують максимальну мобілізацію фінансових ресурсів, їх раціональний розподіл, швидкий перерозподіл та ефективне використання. Це визначає провідне місце цього елемента фінансового ринку у фінансовій системі та його вплив на соціально-економічний розвиток країни. В Україні випускаються такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик, місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання, векселі, інвестиційні та ощадні сертифікати. Розрізняють первинний і вторинний ринки цінних паперів. Первинний ринок випускає в обіг цінні папери на основі оголошення про емісію. Торгівля відбувається між емітентами, з одного боку, і інвесторами та фінансовими посередниками — з іншого. Вторинний ринок характеризується операціями перепродажу цінних паперів, які здійснюються між окремими інвесторами, інвесторами і фінансовими посередниками, а також безпосередньо між фінансовими посередниками.
Страховий ринок є сферою грошових відносин, де об'єктом купів-лі-продажу є специфічний товар — страхова послуга (страховий захист), а також формуються попит і пропозиція на неї. Основними сегментами страхового ринку є страхування життя, відповідальності, ризиків і майнове.
Ринок дорогоцінних металів і коштовного каміння та інших об'єктів реального інвестування охоплює операції інвестування у предмети колекціонування (художні твори, антикваріат, нумізматичні цінності тощо), дорогоцінні метали і коштовне каміння та інші матеріальні цінності. Пов'язана із цими об'єктами реального інвестування інвестиційна діяльність відбувається на спеціалізованих ринках: золота, срібла тощо.
Ринок нерухомості має багато спільного з ринками фінансів, тому в системі фінансового ринку доцільно виокремити ринок інстру-
ментів нерухомості. Нерухомість (наприклад, житлову) як фінансовий інструмент можна застосовувати на фінансовому ринку як пасивно, так і активно. Завдяки швидкій зміні вартості об'єктів нерухомості певного типу вкладення коштів у придбання таких об'єктів може стати вигіднішим, ніж суто банківські операції. Вкладення коштів у нерухомість є надійним засобом проти інфляції. Ціни на нерухомість постійно підвищуються, що спричинює укладення спекулятивних угод з нерухомістю, концентрацію землі у власників, виведення земельних ділянок з господарського обігу з метою спекуляції на підвищенні цін. Ринок нерухомості є системою економічних відносин, які виникають при вкладанні капіталу в об'єкти нерухомості та інших операціях з нерухомістю. Ці відносини формуються між інвесторами при купівлі-продажу нерухомості, іпотеці, здаванні об'єктів нерухомості в довірче управління, наймання тощо. Ринок нерухомості — це сфера вкладення капіталу в об'єкти нерухомості з метою отримання прибутку або придбання нерухомості в особисту власність. До нерухомого майна належать земля, будинки, споруди, ділянки, у надрах яких є природні ресурси, лісові насадження, водні об'єкти.
При операціях купівлі-продажу нерухомості інвестори розглядають нерухоме майно не лише як товар, а насамперед як фінансовий актив, що може принести дохід через певний проміжок часу.
Нерухомість виробничого призначення є формою існування капіталу, а нерухомість споживчого призначення — функцією доходу. У кожній країні існує власна класифікація нерухомості з метою оподаткування. Наприклад, у США нерухомість поділяється на виробничу, інвестиційну, споживчу та спекулятивну. Стосовно кожного з видів нерухомості складається особлива система стягнення податків. У Німеччині в системі оподаткування майна спеціально виокремлюється податок на нерухоме майно юридичних і фізичних осіб.
Точно оцінити інвестиційні активи, які існують в економіці, неможливо. Проте можна стверджувати, що нерухомість, тобто земля і все, що на ній розміщене, є найбільшою частиною світового багатства та одним з найпривабливіших фінансових активів, вартість якого постійно зростає. Насамперед це характерне для вартості земельних ресурсів. Розглянуті особливості нерухомості, а також те, що багатство найчастіше асоціюється саме з об'єктами нерухомого майна, забезпечили необхідні умови для розвитку в ринковій економіці оподаткування операцій з нерухомим майном.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Бурда М., Виплош Ч. Макроекономіка. Європейський контекст. — К.: Основи, 1998.
2. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 1997.
3. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підруч. — К.: Вид-во НЮС, 2000.
4. Вахненко Т. Фінансова стійкість держави // Економіст. — 1999. — № 7. — С. 22-28.
5. Дробязко А. Какова вероятность дефолта страны в 2000 году? // Мир денег. — 1999. — № 10-12. — С. 20-22.
6. Дьяконова І. І. Бюджетний дефіцит та методи його оптимізації // Фінанси України. — 1998. — № 10. — С 5-8.
7. Єпіфанов А. О., Сало І. В., Дьяконова І. І. Бюджет і фінансова політика України: Навч. посіб. —К.: Наук, думка, 1997.
8. Єременко О., Ковбасюк Ю. Кредитна діяльність МВФ // Вісн. НБУ. — 1999. — №3. — С 9-Ю.
9. Єрмошенко М. Питання стратегії управління державним зовнішнім боргом // Економіст. — 2000. — № 2. — С 33-39.
10. Завгородний В. П. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в системе управления предприятием. — К., 1997.
11. Загальна теорія держави і права /За ред. В. В. Копєйчикова. —К: Юрінком, 1997.
12. Зайдель X., Теммен Р. Основы учения об экономике: Пер. с нем. — М.: Дело ЛТД, 1994.
13. Зіденберг А., ХоффманЛ. Україна на роздоріжжі. Уроки з міжнародного досвіду економічних реформ. —К: Фенікс, 1998.
14. Козюк В. В. Проблема державного боргу в перехідній економіці України // Фінанси України. — 1999. — № 5. — С 8-9.
Завантажити реферат