Сторінка
3
Створення механізму розвитку міжбюджетних відносин на регіональному рівні сприятиме подоланню існуючої кризи. Налагодження системи міжбюджетних відносин є лише частиною загальної проблеми самостійності органів влади відповідного рівня. При найдосконаліших формах міжбюджетних відносин неможливо забезпечити достатність фінансових ресурсів без поліпшення стану економіки.
З метою вдосконалення міжбюджетних відносин необхідно:
• раціонально розмежувати видатки і доходи між складовими бюджетної системи;
• стимулювати зацікавленість центральних і місцевих органів виконавчої влади в мобілізації загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів, тобто зробити їх регулюючими;
• підвищити рівень власних доходів бюджетів адміністративно-територіальних утворень.
Видатки бюджету — це економічні відносини, що виникають у зв'язку з розподілом фонду коштів держави і його використанням за галузевим, цільовим і територіальним призначенням. Видатки бюджету тісно пов'язані з його доходами, що виражається кількісною відповідністю видатків доходам, а також їх взаємовпливом. З одного боку, обсяг видатків бюджету лімітується жорсткими межами бюджетних надходжень (доходів), причому доходи, у свою чергу, визначаються економічними можливостями держави. З іншого боку, видатки можуть впливати на доходи, сприяючи зростанню виробництва, розвитку науки та ін.
Бюджетні видатки мають певний економічний зміст, що зумовлюється суспільним способом виробництва, природою та функціями держави, відіграють вирішальну роль у соціально-економічному розвитку країни.
Видатки бюджету спрямовуються не тільки на утримання соціально-культурної сфери, органів державної влади і управління, оборону, а й на фінансування народного господарства — державне капітальне будівництво, благоустрій територій тощо.
Видатки бюджету класифікуються за різними ознаками: за функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків); за економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків); за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків); за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).
При функціональній класифікації визначаються видатки на здійснення відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування.
У відомчій класифікації видатків бюджету зазначається перелік головних розпорядників бюджетних коштів.
Програмна класифікація застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом.
За економічною класифікацією видатки бюджетів поділяють на поточні та капітальні (розвитку).
Поточні видатки — це витрати бюджетів на фінансування мережі бюджетних установ, організацій і органів управління в бюджетному році, виплата процентів (доходу) за зобов'язаннями, а також на фінансування заходів із соціального захисту населення та інших заходів, не передбачених у видатках розвитку.
Капітальні видатки — це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема на фінансування капіталовкладень виробничого та невиробничого призначення і структурної перебудови народного господарства; субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням; створення державних запасів і резервів; надання внутрішніх і зовнішніх кредитів.
Кошти Державного бюджету України витрачаються лише на цілі й у межах, затверджених законом України про Державний бюджет. Кошти республіканського бюджету АРК, місцевих бюджетів витрачаються лише на цілі й у межах, затверджених відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами народних депутатів. До Державного бюджету України не включаються видатки, не передбачені законодавством України.
Державний бюджет України передбачає видатки на такі цілі:
• фінансування загальнодержавних централізованих програм підтримання та підвищення життєвого рівня народу, заходів щодо соціального захисту населення;
• фінансування здійснюваних установами та організаціями заходів в галузі освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення, що мають загальнодержавне значення;
• фінансування виробничого і невиробничого будівництва, геологорозвідувальних, проектно-пошукових та інших робіт, що здійснюються відповідно до загальнодержавних програм;
• національну оборону;
• охорону довкілля;
• правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави;
• утримання органів державного управління — законодавчої, виконавчої, судової влади та ін.;
• міжнародну діяльність;
• дотації, субвенції, що передаються з Державного бюджету України в бюджети Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;
• виплату всіх видів пенсій, видатків, спрямованих на соціальний захист громадян, які постраждали від катастрофи на Чорнобильській АЕС, виплату допомоги з безробіття, витрати на професійне навчання вивільнюваних працівників і незайнятого населення та заходи, пов'язані зі створенням додаткових робочих місць;
• створення та поповнення державних матеріальних і фінансових резервів;
• обслуговування державного боргу;
• інші заходи, що фінансуються з Державного бюджету України відповідно до законів України.
У Державному бюджеті України обов'язково передбачається резервний фонд у розмірі до 1 % обсягу видатків загального фонду Державного бюджету України для фінансування непередбачених витрат у народному господарстві, соціально-культурних та інших заходів, що не передбачаються при затвердженні Державного бюджету України.
З бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів здійснюються видатки на такі цілі:
• фінансування установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення і соціального захисту населення, підпорядкованих виконавчим органам влади АРК, областей, міст Києва і Севастополя, а також соціально-культурних заходів відповідно до покладених на ці органи влади функцій;
• утримання органів влади АРК, місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування;
• фінансування підприємств і господарських організацій, що входять до складу місцевого господарства, природоохоронних заходів;
• інші заходи, що фінансуються відповідно до законодавства України з республіканського бюджету АРК і місцевих бюджетів.
У бюджеті АРК та інших місцевих бюджетах за рішенням відповідної ради можуть утворюватись резервні фонди в розмірі до 1 % обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету для фінансування невідкладних заходів, які не могли бути передбачені під час затвердження зазначених бюджетів.