Сторінка
2
Зазначені заходи є тимчасовими і загалом не розв'язують основну проблему, оскільки вона полягає в систематичному затримуванні та невиплаті заробітної плати на підприємствах.
Крім того, необхідно ретельно переглянути видаткові статті Пенсійного фонду, що не пов'язані з пенсійним страхуванням і мають виплачуватися з державного бюджету.
У пенсійній системі України нині існують чітко окреслені проблеми, які необхідно розв'язувати. Іншими словами, пенсійна система потребує реформування. В Україні спостерігаються несприятливі демографічні тенденції, які призводять до поступового збільшення кількості пенсіонерів щодо населення працездатного віку (14 млн пенсіонерів на 20 млн працюючих); висока ставка відрахувань від заробітної плати; неналежність працівникові сум, які він сплачує на пенсійне страхування; слабкий зв'язок між внесками до Пенсійного фонду і розміром пенсії.
Реформування пенсійного забезпечення здійснюється шляхом запровадження трирівневої системи:
1-й рівень — солідарна система пенсійних виплат (пенсії з поточних надходжень), вона є обов'язковою і передбачає поетапну опти-мізацію співвідношення між середньою пенсією і середньою заробітною платою з урахуванням тривалості страхового стажу, розміру заробітної плати і демографічних показників;
2-й рівень — система накопичувальних індивідуальних пенсійних рахунків у межах загальнообов'язкового державного пенсійного забезпечення, запровадження якої розпочинається в період піднесення економіки. Ця система передбачає акумулювання персоніфікованої частини внесків громадян на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках і подальше інвестування цих коштів з метою одержання інвестиційного доходу. Після досягнення пенсійного віку громадянинові визначатиметься розмір додаткової пенсії, яка виплачуватиметься разом з пенсією, що фінансується солідарною системою;
3-й рівень — система недержавного пенсійного забезпечення, яка забезпечуватиме виплату додаткової пенсії за рахунок добровільних пенсійних внесків громадян. Основою цієї системи є недержавні пенсійні фонди (відкриті, корпоративні, професійні).
Конституцією України проголошено право кожного громадянина на працю. Держава зобов'язана створювати умови для повного здійснення громадянами цього права, гарантувати рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовувати програми професійно-технічного навчання, підготовки й перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Конституційне право громадян на працю забезпечується органами державної влади й управління, у тому числі Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Цей Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, кошти якого не входять до складу Державного бюджету України, він був створений згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", що набрав чинності з 1 січня 2001 р. Фонд є правонаступником Державного фонду сприяння зайнятості населення (Фонду зайнятості), який діяв з 1991 р. спочатку як самостійна структура, а з 1996 р. був включений до Державного бюджету.
За рахунок коштів Фонду зайнятості фінансувалися заходи, передбачені державними та територіальними програмами зайнятості; основним джерелом доходів Фонду були обов'язкові внески підприємств і організацій.
На рис. 2.4 наведено структуру видатків Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
У видаткових статтях Фонду переважають виплати допомоги у зв'язку з безробіттям.
Відповідно до Закону “Про зайнятість населення" право на отримання грошової допомоги у зв’язку з безробіттям мають громадяни зі статусом безробітних. Грошова допомога нараховується на основі довідки з останнього місця роботи, де зазначено розмір заробітної плати і категорію безробітного.
Державою передбачається захист громадян, які закінчили очні вищі або середні спеціальні заклади та професійно-технічні училища і про-тягом місяця звернулися до служби зайнятості за сприянням у праце-влаштуванні, а також захист громадян, звільнених з дійсної військової служби в усіх родах військ та формувань, які протягом трьох місяців звернулися до служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. Грошова допомога у зв'язку з безробіттям зазначеним категоріям громадян не може бути нижче мінімальної заробітної плати.
Період одержання громадянами допомоги у зв’язку з безробіттям включається до неперервного стажу роботи.
Держава гарантує професійну підготовку, підвищення кваліфіка-ції і перепідготовку осіб, зареєстрованих у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, з дотриманням таких вимог:
• неможливості підібрати відповідну роботу через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації;
• необхідності змінити кваліфікацію через відсутність роботи, яка відповідає професійним навичкам громадянина;
• втрати здатності виконувати роботу за попередньою професією.
Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організовуються державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах і в організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних центрах за рахунок коштів Фонду.
За рахунок Фонду фінансуються:
• на державному рівні — розвиток центрів підготовки навчання і професійної орієнтації вивільнених працівників та незайнятого населення, утримання інформаційно-обчислювальних центрів, поліграфічної бази, власних підприємств служби зайнятості, забезпечення житлом осіб без певного місця проживання; здійснення наукових досліджень і розробок з проблем ринку праці та зайнятості населення; забезпечення міжнародного співробітництва у розв'язанні проблем зайнятості населення; надання допомоги державним центрам зайнятості;
• на місцевому рівні — заходи щодо професійного орієнтування та працевлаштування населення; підвищення кваліфікації та перепідготовки вивільнених працівників і безробітних; організація додаткових робочих місць у галузях народного господарства; залучення безробітних до виконання оплачуваних громадських робіт; надання безпроцентної позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю; виплата допомоги у зв'язку з безробіттям та надання матеріальної допомоги членам сім'ї безробітного, які перебувають на його утриманні, а також громадянам, які втратили право на отримання допомоги у зв'язку з безробіттям; видання спеціальних інформаційних бюлетенів про потреби територій у кадрах і можливості працевлаштування. Створення позабюджетного Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття пов'язане із загальною реформою в Україні системи страхування і спрямоване на вдосконалення системи матеріального забезпечення і соціальних послуг, що надаються безробітним.
Завантажити реферат