Сторінка
4

Сучасні методи фінансового аналізу

Наприклад, якість джерел формування необоротних активів оцінюється за рахунок: статутного фонду - 1 бал (найліпше джерело), прибутку - 2 бали, довгострокових зобов’язань - 3 бали, короткострокових кредитів банку та кредиторської заборгованості - 5 балів (найгірше джерело). У нашому прикладі задані експертами значення С розміщені ліворуч угорі в клітинках матриці.

Постановка задачі Із множини можливих варіантів сполучень обсягу різних джерел для формування різних за обсягами та змістом статей активу (Xi j) слід визначити, який варіант оптимальний за таким критерієм (цільовою функцією):

Іншими словами, з усіх можливих варіантів значень Xi j найліпшим буде такий, який забезпечує мінімальну суму добутків коштів, зважених на бальну оцінку відповідного варіанта сполучення.

Обмеження:

Yjixij = Pi (Усі джерела мають бути використані);

2-ijxij = Aj (усі активи мають бути сформовані);

хi j > 0 (неприпустимість від’ємних значень).

За комп’ютерною програмою визначається мінімальне значення цільової функції, якому відповідає найякісніше використання окре-мих видів пасивів для формування окремих видів активів. У нашому прикладі (за даними на початок року, тобто наведеними без ду-жок) - 13800 тис. грн (зважених на бали). Коефіцієнт відношення мінімуму цільової функції до валюти балансу (К , ), тобто середньозважений бал привабливості сполучення статей пасивів та активів, дорівнює 13800 / 8000 = 1,725. Вочевидь, чим менший цей коефіцієнт, тим краще співвідношення структури активів і пасивів балансу. Такі розрахунки коефіцієнта К , можна виконувати за даними кількох періодів, аналізуючи тенденції їх змін у часі по одному підприємству. Щоб мати змогу порівнювати, значення Cij залишають незмінними. Наприклад, за даними балансу станом на кінець року, що наведені в дужках табл. 1, мінімум цільової функції дорівнює 13570, відповідний К , = 13570 / 8730 = 1,554. Висновок такий: спостерігаються зміни на краще. А це збігається з результатами багатоаспектного аналізу фінансового стану підприємства (показників платоспроможності, фінансової стійкості, ліквідності балансу, фінансової незалежності тощо), що був виконаний за тими самими вихідними даними й розглянутий у наскрізному прикладі в [14]. У разі небажаних тенденцій змін показника К , в є підстави для висновку про погіршення якості джерел формування майна підприємства й про необхідність вжиття заходів з метою подолання такої тенденції.

Можна розраховувати та порівнювати значення К , в за даними балансів різних підприємств, однак для зіставності результатів бажано, щоб вони належали до однієї галузі.

Методи лінійного програмування можуть використовуватися при аналізі руху грошових потоків, при фінансовому плануванні на довгостроковий, поточний або оперативний період. У цьому разі йдеться про таку матрицю: графи — джерела надходження коштів; рядки — напрямки видатків (з будь-яким ступенем укрупнення чи деталізації). Бальні оцінки щодо переваги використання певного джерела для фінансування певного напрямку видатків можуть встановлюватися заздалегідь або в інтерактивному режимі. Кількісним значенням бальних оцінок можна штучно заблокувати неприпустимість фінансування певних видатків якогось джерела (наприклад, неприпустимість використання амортизаційних відрахувань на будь-які видатки, окрім капітальних вкладень; безальтернативність сплати дивідендів виключно за рахунок чистого прибутку; спрямування очікуваного зростання сталих пасивів виключно на приріст оборотних активів тощо). У разі дисбалансу між загальною сумою видатків і джерел надходження коштів (так звана відкрита транспортна задача лінійного програмування) вводять "фіктивного споживача (фіктивний актив) або фіктивного постачальника (фіктивний пасив)". Комп'ютеризація розрахунків дає змогу аналітику переглянути множину варіантів фінансових планів і обґрунтовано обрати з них кращий.

Евристичні моделі та методи

Евристика (від грецьк. heurisko — шукати, виявляти) — метод дослідження, що ґрунтується на неформальних, інтуїтивних міркуваннях, на узагальненні досвіду розв'язання споріднених задач. Здебільшого цей прийом дає змогу зменшити кількість варіантів при розв'язуванні задачі, причому він не гарантує отримання найкращого варіанта з усіх можливих.

Засвоїти прийоми евристичного моделювання пропонується на прикладі визначення оптимальної структури капіталу за джерелами його формування (підрозд. 4.2).

Імітаційне моделювання

Імітаційне моделювання має відобразити поведінку складної системи у випадках, якщо відсутні суворі аналітичні засоби дослідження або витрати на їх створення занадто великі. Алгоритми імітаційного моделювання можуть ураховувати як детерміновані, так і стохастичні зв'язки та залежності, що характеризують модельовану систему. Найпоширенішими є стохастичні методи імітаційного моделювання, оскільки для більшості складних систем із задовільною (прийнятною) точністю відомі лише усереднені параметри досліджуваних процесів, внаслідок чого можна оперувати не чітко вираженими значеннями параметрів, а лише їх імовірними значеннями. До таких систем належить, зокрема, управління підприємством на базі даних фінансового аналізу.

З огляду на об'єктивні труднощі формалізації задач фінансового менеджменту, через недостатню чіткість щодо переліку впливових факторів і кількісної оцінки їх впливу методи імітаційного моделювання набувають значного поширення у фінансовому менеджменті. До таких методів належать так звані кейс-методи, або кейс-технології [18; 38] (від англійського терміна "Case Studi"), Застосування цього методу передбачає розгляд конкретних ділових ситуацій, що імітує послідовність колективної розробки управлінського рішення. Кейс-методи націлені на нагромадження досвіду з прийняття рішень щодо розв'язання проблем, які не можуть бути жорстко формалізовані у випадковому середовищі, за наявності природних суперечностей серед учасників розв'язання задачі і т. ін. Кейс є переліком подій і обставин, доповненим знаннями про навколишнє середовище суб'єкта господарювання.