Сторінка
2
При проектному фінансуванні банки застосовують методи, аналогічні тим, які використовуються підприємствами при прийнятті інвестиційних рішень. У той час, як у класичних кредитних операціях виходять із балансових показників боржника або з наявності забезпечення, проектне фінансування, в першу чергу, базується на прибутковості проекту, який буде фінансуватися. Таким чином, умовою є те, що проект повинен самостійно дати прибуток, тобто позитивне сальдо ліквідності для обслуговування власного і залученого капіталу.
Промислова кооперація і спільні підприємства (joint ventures). Для фінансування великих проектів або при довгострокових ділових відносинах часто доцільно створити спільне підприємство.
У випадку промислової кооперації відбувається об'єднання економічно та юридичне самостійних підприємств (або частин підприємств) з метою:
- спільного виконання великих і довгострокових замовлень за кордоном і
- спільного виконання зовнішньоторгових функцій (для використання переваг великих лотів в імпорті та експорті) або
- створення колективного підприємства в одній із двох країн чи в третій країні.
Спільне підприємство. Вітчизняне підприємство разом із закордонним засновує дочірнє підприємство за кордоном, офіційне місцезнаходження якого, як правило, розміщується в країні одного з партнерів і керівництво яким здійснюється двома партнерами спільно.
Для того, щоб мінімізувати або запобігти ризикам, міжнар.торгові компанії використовують метод, який називається акредитив.
Головна його функція дає впевненність експортеру та імпортер, а саме експортеру – що банк сплатить перевезену продукцію, імпортеру – що оплата експортеру не буде виконана поки не буде встановлено, що вся документація, надана експортером відповідає термінам та умовам акредитиву.
Акредитив вирішує фінансові проблеми, а також забезпечує провелення контролю за документами банку, який приймає участь в операціях.
Види акредитивів:
· підтверджений безвідзивний акредитив;
· непідтвердженний безвідзивний акрадитив;
· відзивний, автоматично оновлюємий акредитив;
· передаваємий, резервний, імпортний, експортний та ін.
Для того, щоб мінімізувати або запобігти ризикам, міжнар.торгові компанії використовують метод, який називається акредитив.
Головна його функція дає впевненність експортеру та імпортер, а саме експортеру – що банк сплатить перевезену продукцію, імпортеру – що оплата експортеру не буде виконана поки не буде встановлено, що вся документація, надана експортером відповідає термінам та умовам акредитиву.
Акредитив вирішує фінансові проблеми, а також забезпечує провелення контролю за документами банку, який приймає участь в операціях.
2. Загальна схема фінансування міжнародної торгівлі.
Крок 1. Імпортер та експортер повинні підписати контракт в якому затверджують умови (вид товару, ціна, кількістьть, якість).
Крок 2. Імпортер звертається до вибранного комерційного банку який відкрив за його дорученням акредитив в іншому банку , на користь експортера.
Крок 3. Після отримання аккредитиву від банку експортера, експортер може бути впевнений в тому, що всі платежі будуть здійсненні у відповідності з акредитивами основаному на контракті, який підписаний імпортером.
Експортер повинен привезти товар і надавати всі необхідні по умовам акредитива документи.
Крок 4. Якщо всі документи правільні, то банк імпортера надає кредит банку експортера.
Крок 5. Банк імпортера направляє усе необхідні документи у відповідності з умовами обумовл.в акр. (та дебітове авізо) тобто знімає з банку всю необхідну сумму + комісійні.
Крок 6. Імпортер надає коносамент компанії яка перевозить , забирає та проводить товар через всі митні формальності.
3. Функції банку імпортера та банку експортера у процесі фінансування з використанням акредитиву
Укладається контракт між експортером та імпортером в якому визначають платежі за поставку.
Після отримання повідомлення від експортера, про підготовку , що товар готовий до відвантаження, імпортер спрямовує своєму банку доручення до відкриття акредитиву.
Банк–імітент, відправляє акредитиі беніфіціару через банк, який його обслуговує.
Отримавши від імітента акредитив, авізуючий банк перевіряючий його за зовнішніми ознаками передає його беніфіціару.
Якщо беніфіціар здний з умовами відкритого на свою користь акредитиву, то товар відвантажуть в установлений термін.
Отримавши транспортні документи беніфіціара від перевезника експортер, подає його акредитив разом з іншими документами, які вимагають акредитиву (страхування, сертифікати) та інші у свій банк.
Після первірки документів банк експортера надсилає їх банку імітенту для оплати, акцепту, або негоціації вказуючі у своєму супроводжувальному листі, як повинні бути зараховані ці кошти.
Отримавши документи – імітент перевіряє їх, після чого переказує суму платежу банку експортера, дебітуючий рахунок імпортера.
Банк експортера зараховує виручку беніфіціару (експортеру), а імпортер виступає в володіння товаром.
4. Імпортний та експортний акредитиви
Імпортний акредетив
При імпорті товарів користується популярністю безвідзивний акредитив. Процедури відкриття акредитиву по імпорту:
1. заява на відкриття акредитиву;
2. перевірка кредитної лінії та кредитного статусу компанії, що подає заяву;
3. при відповідності до всіх вимог державного та міжнародного законодавства та вигоді обох сторін імпортер і банк підписують угоду про відкриття акредитиву.
Зміст акредитиву: назви сторін; місце та дата відкриття; термін векселя; назва повідомляючого банку та його адреса; опис товару; список документів; макс.сума винагороди бенефіціара; остання дата перевезення; закінчення строку кредиту; вид кредиту; розмір комісійних).
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Податок на додану вартість
Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів
Казенні палати як фінансовий елемент системи місцевого управління в Україні у першій половині ХІХ ст. (за матеріалами Волинської губернії)
Зміст та завдання управління фінансами підприємств
Суб'єкти фінансового ринку